Всі уроки в розділі - Короткі змісти шкільних творів

Зміст вірша «Караю, мучуся, але не каюся…» (Тарас Шевченко)

Отче наш, Тарас всемогутній, Що створив нас генієм своїм На моїй землі, як правда, сущий, Що Б’є в неправду, начебто грім. (Д. Павличко «Молитва»)
Батьком, Генієм, Пророком, Предтечей, називають його. А мені ближче всього народне – Кобзар. Хіба можна знайти більше відповідне «звання», що виражало б глибоку пошану людей того, кого вважали співаком народним. Якимось [...]

Стислий виклад твору Михайло Коцюбинський Intermezzo

Автор зізнається: «Я не можу разминуться з людиною. Я не можу бути самотнім». Іноді саме це дратує, стомлює, тому що людині необхідна час від часу усамітнитися: «Мене стомили люди. Мені знудило бути заїздом, де вічно тлумачаться ті створення, кричать, метушаться й смітять. Розгорніть вікна! Провітрите житло!.. Нехай увійдуть у будинок чистота й спокій». Це прагнення [...]

Зміст роману Замятіна «Ми» (по записах)

Я просто списую – слово в слово – те, що сьогодні надруковано в Державній Газеті:
“Через 120 днів закінчується будівля ІНТЕГРАЛА. Близький велика, історична година, коли перший ІНТЕГРАЛ здійметься у світовий простір. Тисячу років тому ваші героїчні предки скорили влади Єдиної Держави вся земна куля. Вам має бути ще більш славний подвиг: скляним, електричним, вогнедишним ІНТЕГРАЛОМ [...]

Зміст роману Замятіна «Ми» (Піджак. Стіна. Скрижаль)

Переглянув все написане вчора – і бачу: я писав недостатньо ясно. Тобто все це доконано ясно для кожного з нас. Але як знати: бути може, ви, невідомі, кому Інтеграл принесе мої записки, може бути, ви велику книгу цивілізації дочитали лише до тої сторінки, що й наші предки років 900 назад Бути може, ви не знаєте [...]

Зміст роману Замятіна «Ми» (Квадрат. Володаря світу)

Знову не те. Знову з вами, невідомий мій читач, я говорю так, начебто ви… Ну, скажемо, старий мій товариш, R-13, поет, негрогубий, – ну так всі його знають. А тим часом ви – на Місяці, на Венері, на Марсі, на Меркурії – хто вас знає, де ви й хто

Зміст роману Замятіна «Ми» (Тейлор. Білено й конваю)

Ніч. Зелене, жовтогаряче, синє; червоний королівський інструмент; жовте, як апельсин, плаття. Потім – мідний Будда; раптом підняв мідні віка – і полився сік: з Будди. І з жовтого плаття – сік, і по дзеркалу краплі соку, і сочиться більше ліжко, і дитячі ліжечка, і зараз я сам – і якийсь смертельно-сладостний жах…

Зміст роману Замятіна «Ми» (Літургія. Ямби й хорей. Чавунна рука)

Урочистий, світлий день. У такий день забуваєш про свої слабості, неточності, хворобах – і все хрустально-неколебимое, вічне – як наше, нове скло…
Площа Куба. Шістдесят шість потужних концентричних кіл: трибуни. І шістдесят шість рядів: тихі світильники осіб, очі, що відбивають сяйво небес – або, може бути, сяйво Єдиної Держави. Червоні, як кров, квіти – губи жінок. [...]





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.