В оповіданні “Костьол у Новограді” Лютов відправляється з доповіддю до військкома, що живе в будинку ксьондза, п’є ром з помічником ксьондза Ромуальдом, потім відправляється розшукувати військкома й знаходить його в підземелля костьолу: разом з іншими конармейцами вони виявляють у вівтарі гроші й коштовності. Ікони в Новограді-Волинському (”Тат Аполек”) явно нагадують Лютову знайомих городян; він розмовляє [...]

Анкифиев Іван – конармеец, повозочный Ревтрибуналу, що одержує наказ відвезти в Рівне диякона Івана Агєєва, що симулює глухоту (оповідання “Иваны”). Відносини героїв-тезок засновані на абсурдному сполученні пещення й ненависті. Анкифиев періодично стріляє в диякона над вухом з револьвера, щоб викрити симулянта й мати привід убити його. Від пострілів диякон дійсно починає погано чути; він розуміє, [...]

Замість передмови
У страшні роки ежовщины я провела сімнадцять місяців у тюремних чергах у Ленінграді. Якось раз хтось “пізнав” мене. Тоді варта за мною жінка, що, звичайно, ніколи не чула мого ім’я, опам’яталася від властивого нам усім заціпеніння й запитала мене на вухо (там усі говорили пошепки):

Введення парфумів як кореспондентів дозволило Крилову дозволити цілий ряд проблем. По-перше, був знайдений композиційний принцип. Крім того, непроникливий читач, що поверхово знайомився з виданням, міг думати, що мова йде тут про забавні пригоди з домішкою чарівного. Сама назва журналу, через якого, як згадувалося, була суперечка між Криловим і Рахманіновим, природно викликало асоціації з «Пекельною поштою» [...]

Питання про жанр «Пошти парфумів» стає по суті питанням про її жанри. Поділ листів на філософський і сатирико-побутові – це перший важливий момент у дослідженні жанрової структури «Пошти парфумів». Правдаа, необхідно враховувавати, що зовсім чіткоїої граніі тут не можна провесести: побутовіі замальовкки з’являютьсяються й у листахах сильфівів, а листаа гномівів зовсім не позбавленіі філософськихих міркувань: [...]

«Модні торговки» – твір, що не має сюжетної канви, це знов-таки тільки замальовки: побутові й портретні. Перед читачем з’являються різні типи господарок, кравчинь і продавщиць модних крамниць, а також їхніх відвідувачів: «хоробрий воїн, молодий суддя, чепуристий купець» і т.д. Однак тут уже намечаются деякі сюжетні лінії, наприклад: залицяльник старої графині захоплюється гарною і юною ученицею [...]

Роман “Євгеній Онєгін” писався Пушкіним протягом 8 років. У ньому описуються події першої чверті XIX століття, тобто час створення й час дії роману приблизно збігаються. Читаючи його ми розуміємо, що роман є унікальним, адже раніше у світовій літературі не існувало жодного роману у віршах. Лисичанський жанр добутку припускає переплетення двох сюжетів – епічного, головні герої [...]