Мефістофель, звичайно, говорить зовсім інше. На його думку, людина — «тварина із тварин», вона не здатна наблизитися до вершини духу.
Мефістофель виступає у трагедії символом зла. Він так говорить сам про себе: «Я — тої сили частина, що робить лиш добро, бажаючи лиш злого. Я ж — частина од часті лиш, що перше всім була, частинка [...]

Даремно заздрісна юрба Хотіла б оганьбить, туна, Мольєр, твої найкращі твори Навіки дивні чари їх, Пройшовши крізь віки й простори, В серцях відіб’ються людських. Як весело смієшся ти! Де кращі дотепи знайти? Немов той переможець давній, Ти Карфаген здобув в боях,— Схилився і Теренцій славний Перед тобою у віках. У тебе муза недарма Говорить правду [...]

1. Хто став предметом суперечки між Богом і Мефістофелем?
2. Які точки зору на людину висловлено у «Пролозі на небі»?
3. Чому Фауст незадоволений результатами свого життя?
4. Що утримало Фауста від самогубства?
5. Яких висновків дійшов Фауст наприкінці свого першого земного життя?

• Найбільшу радість можна отримати лише від великої праці.
• Треба поливати власний сад, якщо ми не можемо дати дощу всій країні.
• Тільки дурень тримається середини.
• Щасливі люди — це натури цілісні.
• Досвід пише пародію на ідею.

З 1753 року письменник знову у мандрах. Він мріє поїхати до Пенсильванії, але страх морської хвороби утримав його від цього. Замість Пенсильванії він їде до Женеви. Але й там йому було не до душі.
Нарешті, 1760 року, Вольтер оселився у Ферне — маєтку на кордоні Франції та Швейцарії. Останні роки його життя були досить насиченими. Він [...]

Наш век, два поколенья наши
Им бредили.
И стар и млад.
Пил из его волшебной чаши
Струею сладкий мед и яд.
Ці рядки написав через сорок років після смерті Байрона російський поет Петро Вяземський, соратник і найближчий друг Пушкіна, сучасник Байрона, що набагато пережив і одного, й другого.

Дитинство і навчання. Заможному бюргеру Йоганну Кас-пару Ґете, доктору права, було 39 років, коли його 18-річна дружина Катарина Елізабет Текстор-28 серпня 1749 року народила йому сина Йоганна Вольфґанґа (так звали діда з боку матері).
Батько майбутнього поета купив собі почесне звання дійсного радника у імператора Карла VII за триста тринадцять гульденів і аж ніяк не міг [...]