Повість про прежахливе життя великого Гаргантюа, батька Пантагрюэля, ніколи складена магістром Алькофрибасом Назье, извлекателем квінтесенції. Книга, повна пантагрюэлизма Звертаючись до славетних п’яниць і високоповажним венерикам, автор запрошує їх розважатися й веселитися, читаючи його книгу, і просить не забути за нього випити. Батька Гаргантюа кликали Грангузье, цей велетень був великий жартівник, завжди пив до дна й [...]

Сальбьярг, дочка Карі, стає дружиною Ульва на прізвисько Квельдульв («Вечірній вовк»). У них народжується два сини – Торольв і Грим. Харальд на прізвисько Кошлатий перемагає сусідніх конунгів і стає єдиновладним конунгом Норвегії. На його настійну вимогу Квельдульв відправляє до нього сина Торольва; сам же Квельдульв уважає, що Харальд заподіє багато зла його роду, але Торольв [...]

Центральну інтригу комедії, що викриває егоїзм Виллоуби, Мередит зав’язує навколо одруження героя. У нього давно закохана прекрасна дівчина, поетеса Летиция Дейл, але вона не задовольняє одній обов’язковій умові для дружини Виллоуби в неї слабке здоров’я. Тому Виллоуби шукає інших наречених, а на випадки відмови притримує біля себе Летицию. Коли чергова наречена перебуває, він говорить Летиции, [...]

Відомий іспанський романіст Перес Гальдос був справжнім іспанським лібералом, сином буржуазної революції 1868 року. Саме з моменту революції починається публіцистична й політична діяльність Гальдоса. Він – активний член республіканської, а потім соціалістичної партії, двічі (в 1885 і в 1910 р.) був вибраний депутатом кортесов.

Самим великих і обдарованим із прозаїків, що писали від імені народу, що бореться, був шотландець Лесли Митчел, що виступив під псевдонімом Грессик Гібон ( 1901-1935). Йому належить трилогія «Шотландський зошит» ( 1932-1934). Вона складається з романів «Пісня на заході», «Вершини в хмарах» і «Сірий граніт». Оповідання будується спочатку навколо історії простої шотландської жінки Крис, дочки [...]

Розчарувавшись у балакучих ораторах опозиції, Гейне не розчарувався в народі. Він уважає, що тепер взагалі «минув той період світової історії, коли треба всім височіли діяння окремих особистостей. Самі народи, партії, маси – герої нового часу».
П’ятого червня 1832 року незадоволені маси знову виступили на вулиці Парижа, борючись під гаслом республіки, і «краща кров Франції» пролилася в [...]

Статті про Францію – ще тільки початок цього шляху. Вони написані в публіцистичній формі. Але перед нами не просто теоретичні міркування, а схвильована повість про те, що бачить, думає й переживає Гейне; міркування й почуття тут нероздільні
Першу свою кореспонденцію Гейне присвятив виставці картин 1831 року, особливо його що вразила. Ця стаття, разом з листами про [...]