У першій частині повісті погляд автора певною мірою збігається з точкою зору його героя, «природної людини», не зіпсованої європейською цивілізацією. Гурон багато що розуміє буквально (особливо біблійні приписи), не знаючи про дивні умовності цивілізованого суспільства, і тому нерідко попадає в комічні ситуації, але його простакуватий погляд розкриває у французькій дійсності чимало смішного, огидного, лицемірного або [...]

Ґете жив у другій половині XVIII — першій половині XIX ст. Сімдесят п’ять років його життя припало на великі, епохальні зміни в історії країн і народів Європи. Він був сучасником французьких революцій, наполеонівських війн, війни Північноамериканських штатів за незалежність, повстання декабристів у Росії.

1-і Класицизм як літературний напрям найбільшого розвитку отримав:
А) в Англії;
Б) в Італії;
В) у Франції.
2. Головним теоретиком класицизму як літературного напряму був:
А) Ж. Б. Мольєр;
Б) Н. Буало;

Люди, на його думку, істоти величні, з могутнім і світлим розумом. Це просвітницький погляд на людину.
Мета життя Фауста — пізнання, важка праця задля добра, задля боротьби зі злом. Фауст вважав злом зарозумілість, жагу слави, чванливість, вино, золото, котрі породжують розбещеність, бездіяльність, духовну смерть. Та найбільше він кляне терпіння. Фауст людина постійного пошуку, невичерпної енергії. Фауст [...]

Вольтер був художником тенденційним. Ця тенденційність стала домінуючою рисою створеного ним оповідного жанру. Саме вона зумовлює постійний перегук з подіями сучасності, навіть якщо дію повісті віднесено до часів легендарної давнини чи приблизно локалізованого «сходу». Цей перегук використано для навмисного зіткнення подій давніх/часів з епізодами сучасного Вольтеру життя. Такі зіткнення вигаданого з реальним, минулого з сьогоденням [...]

Українські корифеї театру на рубежі ХІХ-ХХ ст. охоче зверталися до сюжетів Мольєра. На основі п’єси «Міщанин-шляхтич» був створений сюжет «Мартина Борулі» Івана Кар-пенка-Карого.
Обидва драматурги орієнтувалися на конкретні історичні реалії. За часів Мольєра панівним класом було дворянство. Хоча буржуазія набирала сили, все ж вона була ще слабкою порівняно з дворянством, коли йшлося про загальний культурний рівень, [...]

Популярністю користувався й інший документальний жанр — подорожні нотатки, які давали широкий простір для змалювання картин побуту і звичаїв, соціальних узагальнень. Наприклад, Смоллет більш ніж за двадцять років до французької революції передбачив цю подію у книзі «Подорож Францією та Італією ».