Поняття “гроші”, як явище і реальна необхідність, виникло ще в ΙV – ΙΙΙ тисячолітті до н. е. Висловлювання про гроші відомі з часів античності, зокрема зустрічаються у працях Платона та Аристотеля, згодом у пам’ятках періоду Київської Русі. Проте роль грошового еквівалента на певних етапах історичного розвитку у кожній країні і навіть на окремій території виконували різні товари, речі. У стародавніх греків – “худоба, хутро; у скандинавських народів – шкури тварин; у Монголії – чай; у Судані й Абіссінії – сіль. У Київській Русі тривалий час загальним еквівалентом були хутра родини куниць (хутро куниць або білки називали куною), а грошова система існувала у формі “кунних грошей” [Мочерний, 2003, с. 137].

Досліджуючи функціонування “товарних грошей” та цитуючи працю В. Святловського “Происхождение денег и денежных знаков”, д. ек. н., проф. М. І. Савлук відзначає, що у багатьох стародавніх народів роль грошей виконувала худоба. “Цей факт підтверджується тим, що в назвах сучасних грошей деяких країн збереглася старовинна назва худоби. Так, у Стародавній Індії худоба називалася “рупа”, а її сучасна грошова одиниця називається “рупія”. Немає сумніву в тому, що худоба використовувалася як гроші в доісторичні часи на території України. Є письмові підтвердження того, що ще в період Київської Русі любов до грошей називалася “скотолюбієм”, казна – “скотницею”, а вираз “скот” застосовувався у розумінні грошей”. Як стверджує вчений, “слово “гроші” з’явилося лише у XΙΙΙ ст. [Савлук, 2001, с.17]. З часом роль “товару”, як грошей замінена на металеві – залізо, мідь, бронза, згодом – срібло та золото. “Археологічні дослідження показали, що в Стародавній Месопотамії срібло у формі шматків, зливків, кілець використовувалося як гроші ще в кінці ΙΙΙ тисячолітті до н. е. Золото в ролі грошей використовували ще в XΙV ст. до н. е. в Єгипті, Індії, Китаї, у VΙΙΙ – VΙΙ ст. до н. е. – у Греції” [Савлук, 2001, с.17]. Зливки металу, що виготовляли за встановленою формою, вагою і засвідчували штемпелем держави, називалися “монетами”. “Назва “монета” походить від першого монетного двору, що був відкритий у Римі при храмі Юнони-Монети в ΙΙΙ ст. до н. е.” [Савлук, 2001, с.17].

Отже, гроші одне з найдавніших явищ в житті суспільства і об’єктом дослідження нашої статті є назви грошових одиниць, зареєстровані в таких словниках: “Словник української мови” в 11-ти томах, “Великий тлумачний словник сучасної української мови”, “Тлумачний словник чужомовних слів в українській мові. Правопис. Граматика” за редакцією О. М. Сліпушко, “Словник іншомовних слів” за редакцією О. С. Мельничука та “Словник іншомовних слів” за редакцією Л. О. Пустовіт.

Мета даної статті – дослідити незмінні лексеми на позначення грошових одиниць; проаналізувати природу запозичень, їх походження; функціонування у лексичному складі мови; розглянути категорію роду невідмінюваних іменників як власне українського так й іншомовного походження, простежити використання їх на сучасному етапі.

Відповідно головне завдання дослідження – більш ретельно та поглиблено проаналізувати дискусійні моменти, присвячені проблемам невідмінюваних іменників в українській мові, з’ясувати деякі розбіжності у трактуванні категорії роду у незмінних лексемах, а це сприятиме подальшим науковим пошукам.

У мовознавстві значна увага приділяється вивченню іменника, оскільки він поряд з дієсловом становить “центр частин мови” [Вихованець, 2004, с.16]: досліджуються відмінювані іменники, їх система значень та парадигм, однак недостатньо вивчаються незмінні лексеми, які констатуються як невідмінювані іменники, як правило, запозичені з інших мов.

До іншомовних невідмінюваних лексем на позначення грошових одиниць належать такі іменники:

Екю, Невідм., С. 1. Старовинна французька золота і срібна монета з зображенням щита. 2. Міжнародна валютна одиниця, що її використовували країни – учасниці Європейської валютної системи з 13 березня 1979 року [ВТСУМ, 2004, с.259]. “У Європейській валютній системі виконує функцію розрахункової одиниці, засобу платежу центральних банків та елементу валютних резервів у країнах ЄС” [УСЕ, 2001, с.465]. Після введення в обіг Євро У 1999 році Екю Припинило своє існування [ПСІС, 2000, с.413];

Ескудо, невідм., с. Грошова одиниця Португалії [ВТСУМ, 2004, с.267] і Кабо-Верде. Поділяється на 100 Сентаво [ПСІС, 2000, с.432]; грошова одиниця Португалії (поділяється на 100 Сентаво), Чілі (поділяється на 100 Сентесимо) [МСІС, 1977, с.259].

Внаслідок докорінних змін у політичних відносинах між державами та з метою спільного регулювання світового економічного простору і грошових відносин створена міжнародна валюта: “євро”.

Євро, невідм., с Грошова одиниця більшості країн Європейського Союзу [ВТСУМ, 2004, с.269]; тимчасово безготівкова грошова одиниця Європейського Союзу, запроваджена 1999 року [ПСІС, 2000, с.438].

“Євро” Є зразком штучного утворення невідмінюваного іменника. Однак розвинута система грошових відносин між державами сприяє створенню нових складних слів, у яких афіксоїдом виступає “євро”, Наприклад: Євровалюта, євродепозити, євродолари, єврокард (міжнародна кредитна картка з правом використання в країнах - учасницях європейської банківської системи), Єврокредити, єврооблігація, євроринок, єврочек [Сліпушко, 1999, с 182]. При широкій демонстрації новоутворень з “євро”, О. М. Сліпушко у “Тлумачному словнику…” сам термін “євро” Не подає.

Ларі, невідм., ч. У Грузії - грошова одиниця [ВТСУМ, 2004, с.480].

До розмовної лексики належить невідмінювана лексема “лове”. Гроші. Мати Лове. Заробляти Лове [ВТСУМ, 2004, с.494].

Паралельну невідмінювану і змінну форму має грошова одиниця, старовинна французька золота монета: Луї І Луїдор, - а [ВТСУМ, 2004, с.497]. Вагою близько 7г; карбувалася 1640 - 1791 роках [УСЕ, 2001, с.792].

Найра, невідм., ж. Основна грошова одиниця Нігерії, рівна 100 Кобо [ВТСУМ, 2004, с.564].

Пенні, невідм., ч. 1. Те саме, що Пенс (англійська бронзова монета, що дорівнює 1/12 шилінга). 2. Фінська монета, що дорівнює 1/100 фінської марки [ВТСУМ, 2004, с.714; ПСІС, 2000, с.724; МСІС, 1977, с.511]

Песо, невідм., с Грошова одиниця деяких країн Латинської Америки [ВТСУМ, 2004, с.756]; грошова одиниця Гвінеї-Бісау, Колумбії, Куби, Мексики, Філіппін, Уругваю та Чілі [ПСІС, 2000, с.730 - 731].

У Словниках іншомовних слів подаються дві паралельні форми для вживання: пЕсо І Пезо, Крім того, у Словнику за редакцією О. С. Мельничука перше значення - це “старовинна іспанська срібна монета вартістю 8, пізніше 20 Реалів” [МСІС, 1977, с.517], а у вказаних вище словниках це значення вже відсутнє.

Сентаво, невідм., с Розмінна монета, рівна F100 грошових одиниць Аргентини, Бразилії, Мексики,

Португалії та деяких інших країн [ВТСУМ, 2004, с 1114]; розмінна монета Аргентини, становить F100

Аргентинського песо; Болівії, становить F100 Болівіано; Бразилії, становить F100 Реала; Гватемали,

Становить F100 Кетсаля; Гвінеї-Бісау, Домініканської Республіки, Колумбії, Куби, Мексики, Філіппін,

Становить F100 Песо; Гондурасу, становить F100 Лемпіри; Еквадору, становить F100 Сукре; Кабо-Верде,

Португалії, становить F100 Ескудо; Мозамбіку, становить F100 Метикала; Нікарагуа, становить F100

Кордоби; Сальвадору, становить F100 Колона; Сан-Томе і Принсіпі, становить F100 Добри [ПСІС, 2000, с.828; МСІС, 1977, с.607].

Сентесимо, невідм., с Розмінна монета, рівна F100 грошових одиниць Панами та Уругваю [ВТСУМ,

2004, с 1114]; розмінна монета Панами, становить F100 Бальбоа; Уругваю, Чилі, становить F100 Песо [ПСІС, 2000, с.828; МСІС, 1977, с.607].

Сентимо, невідм., с Розмінна монета, рівна F100 грошових одиниць Іспанії, Венесуели, Коста-Рики,

Парагваю, Гаїті [ВТСУМ, 2004, с 1114]; розмінна монета Венесуели, становить F100 Болівара; Гаїті,

Становить F100 Гурда; Коста-Рики, становить F100 Колона; Парагваю, становить F100 Гуарані; Перу,

Становить F100 Соль; Деяких інших країн [ПСІС, 2000, с.828; МСІС, 1977, с.607].

Скудо, Невідм. Старовинна італійська срібна або золота монета [ВТСУМ, 2004, с 1145; ПСІС, 2000, с.845; МСІС, 1977, с.607].

363

Pages: 1 2 3

Збережи - » НЕВІДМІНЮВАНІ НАЗВИ ГРОШОВИХ ОДИНИЦЬ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ . З'явився готовий твір.