Ще складнішим був шлях нової української прози. Потреба в ній відчувалася давно. Власне, драматичні твори Котляревського (1818—1819) були першими спробами в цьому напрямі, але надруковані вони значно пізніше. Тому першою спробою вважається приписка П. Гулака-Артемовського до його «Супліки до Грицька К-..ы», надрукована в журналі «Украинский вестник» (1818) слідом за байкою «Пан та Собака». Наступного року в тому ж журналі надруковано його ж «Писульку до того, котрий що божого місяця «Українського гінця» по всіх усюдах розсилає». Послання до Євграфа Філомафітсько-го має жартівливий характер з використанням бурлескної лексики: «Йовграпе! Бажав єси казки: от тобі «Солопій та Хівря»! Не здивуй сам, та нехай вибачить і громада, коли казка не до шмиги. Сам бачив єси, та деяким і не повилазило, що я захирів так, що й голови не підведу, та ще й доведеться вистояти добрий калантир і в домовині!»
Відмінність стилю балади «Твардовський»
Відмінність стилю балади «Твардовський» помітив уже редактор журналу М. Каченовський. Коли в «Рибалці» він відзначав «жіночий» спосіб викладу, то тут, на його думку, витримано автором тон «мужньо-гайдамацький».
І все-таки, незважаючи на деякі витрати, деякі поразки, завдяки тому, що ця спроба П. Гулака-Артемовського була свого часу надрукована, вона поклала разом з іншими його творами в цьому напрямі початок українському романтизмові.
У Полтавському театрі виріс і сформувався великий талант Михайла Щепкіна
Із листа-відповід! Котляревського М. Рєпніну від 15 жовтня 1818 року видно, що М. Щепкін ознайомився з листом Рєпніна і був йому дуже вдячний (II, 82). Сам Щепкін писав про це трохи інакше: «У кінці 1818 року, здається, у грудні (справді 15 жовтня. Є. К-). Котляревський сповістив мене, що все закінчено й купча кріпость надіслана князеві. Ця звістка мене так збентежила, що я не відразу зібрався з духом запитати, яка кріпость, адже мене князь викупав, а не купував? Нарешті наважився запитати і у відповідь почув ось що: «— Це,— каже,— зроблено з необхідності. Опікун питав (у сенаті.— Є. К.) дозвіл для продажу, отже, і акт повинен відбутися в такій же формі; до того ж князь додав своїх З 000 крб., котрі ти зобов’язаний, розуміється, заслужити (…)».
Чи довго плив Еней — не знаю
Оскільки Котляревський у листі до М. Гиєдича писав: «Додаю до цього ще уривок з 5-ї частини про спалення троянського флоту за підмовою Ірисі»,— почалися пошуки цього уривку. Розшукав у цьому ж журналі (ч. XXIII, кн. 2) за 1823 рік дослідник П. К - Волинський ще один уривок про спалення троянського флоту за підмовою Ірисі.
Творчий Розвиток Традицій Котляревського
Досі ми розглядали твори, автори яких свідомо чи несвідомо йшли у річищі Котляревського, його жанрів, стилю, образності, мови. Але українська література початку XIX ст. не обмежується лише цими наслідувальними спробами. Як органічне явище в житті народу, викликане потребами нової доби, письменство українське розвивалось у багатьох напрямках.
Самобутні байки Леоніда Глібова
Байки — це лише одна лінія, по якій ішов творчий розвиток традицій Котляревського.
Друга лінія, навіть цілий великий напрям — розвиток романтизму,— у західно-європейських літературах з’являється вже в кінці XVIII ст. внаслідок піднесення антифеодальних, національно-визвольних рухів у російській, польській та чеській літературах на початку XIX ст. Романтизм був складним явищем з двома течіями — прогресивною й реакційною. У кожній літературі романтизм мав свої особливі риси, але спільною для всіх літератур є вияв у романтичних творах невдоволення тогочасною дійсністю, високі ідеальні поривання, широке використання усної народної творчості. Потребу в цьому новому художньому напрямі відчували й українські письменники. Елементи романтизму помітні вже в останніх V І VI частинах «Енеїди», а особливо — в «Наталці Полтавці».
