Значення творчості А. С. Пушкіна – твір по творчості А. С. Пушкіна

Пушкіна не стало в розквіті його поетичних можливостей, а можливості ці були надзвичайно великі. Але Пушкін встиг зробити дуже багато. Це найбільший народний поет, що втілив у собі досягнення попередньої вітчизняної й світової літератури, що позначив своєю творчістю більше високий етап її подальшого розвитку. Його творчість відбила своєрідність всіх основних станів країни – дворянства, селянства, буржуазії, міщанства: їхні звичаї, вдачі, інтереси, прагнення, зв’язки й відносини. Поет викривав негативні характери, боровся з індивідуалізмом і одночасно затверджував позитивні образи своєї епохи. Призначення літератури Пушкін бачив у духовно-моральному вихованні людини.

Із самого початку своєї творчості Пушкін виявляв цікавість до актуальних питань сучасності, відгукувався на злободенні питання взаємин влади й народу, дворян і селянства, суспільного розвитку Росії («Борис Годунов», «Капітанська дочка»). Соціальна активність стала відмітною рисою всієї наступної прогресивної вітчизняної літератури.

Пушкін – самий яскравий виразник почуттів, дум і прагнень свого часу. Поет писав про прозу: «Вона вимагає думок і думок» і підтверджував свої слова. Протягом усього творчості він дотримувався декабристських ідей, через все життя проніс життєстверджуючі ідеї визвольної боротьби, залишаючись оптимістом, що любить життя, гуманістом і невтомним пропагандистом передових ідей, що поєднують людей високої моральності, сьогодення людської шляхетності, піднесених почуттів дружби й любові.

Своє призначення як поета Пушкін бачив у вільнолюбстві, у захисті безправних людей, у народності. Про це він говорить у вірші «Я пам’ятник собі спорудив нерукотворний»:

И довго буду я люб’язний тим народу, Що почуття добрі я лірою будив, Що в моє жорстоке століття восславил я волю И милість до занепалого призивав.

Волелюбний голос Пушкіна був чутний у всіх кінцях країни й вселяв надію на краще.

Пушкін був теперішнім патріотом своєї Батьківщини, пишався величним характером свого народу й славною історією Батьківщини, нагадував про всесвітньо-історичну місію російського народу як визволителя Європи від східно-монгольської навали й наполеонівської тиранії.

Без Пушкіна не було б Гоголя й Лермонтова, Некрасова й Салтыкова-Щедріна, Тургенєва й Гончарова, Толстова й Достоєвського, Чехова й Блоку й багатьох інших письменників і поетів. Пушкіна російським темам додав загальнолюдське звучання.

Ідеал Пушкіна – це людин, що хоче володіти всім позитивним і перебороти все негативне в досвіді людства за всю його історію. Гоголь писав про великого поета: «Пушкін є явище надзвичайне, і, може бути, єдине явище російського духу: це російська людина в його розвитку, у якому він, може бути, з’явиться через двісті років». Пушкіна писав про Росію й для Росії, але всі його добутки перейняті духом світової історії.

У Пушкіні розуміння протиріч реального життя врівноважується усвідомленням величі й шляхетності людини – єдиного творця історії. Він глибоко й органічно сприйняв традиції епохи Освіти й Відродження. Як і всі просвітителі, Пушкін вірив у силу розуму і його перемогу над тьмою, і його віра заснована на глибокому аналізі свого часу. Але Пушкін відхиляв просвітительське протиставлення героя масі, він, навпаки, шукав джерела, що пояснюють необхідність самих крутих поворотів історії.

Пушкін переборов классицистские й сентиментально-романтичні впливи, пройшов через цивільний романтизм і, опираючись на досягнення своїх прогресивних попередників – Фонвізіна, Радищева, Крилова, Грибоєдова, став родоначальником нової російської літератури – літератури дійсності. Поводження героїв творів Пушкіна обумовлено їхнім соціальним середовищем, але вони активно прагнуть захистити свої людські права й перетворити навколишню дійсність. Переживання, почуття, настрою персонажів розкриваються в зовнішніх діях, учинках і жестах. Пушкіна підкреслює індивідуальні й розкриває соціально-типові риси героїв.

Скільки пройшло сторіч, а мова Пушкіна зрозумілий і зараз! Він гранично ясний, точний і виразний. Гоголь відзначав, що в кожному слові Пушкіна «безодня простору». За словами Чернишевського, до Пушкіна «ще ніхто не писав такою легкою й живою мовою». Пушкіна сміло ламав пологи, жанри й створював нові. Він залишив приклади політичної, філософської, любовної й пейзажної лірики. Створив перший роман у віршах; писав трагедії й драми, статті, передмови, рецензії, щоденники й історичні дослідження.

Творчість Пушкіна сталася зразком реалістичного методу й стилю. Пушкіна створив образи «зайвої людини», «маленької людини», самовідданий образ російської жінки.

За словами В. Г. Бєлінського, А. С. Пушкін належить до тих творчим геніям, які, «працюючи для сьогодення, приуготовляют майбутнє». Зараз його добутки переведені на багато мов і вивчаються в багатьох країнах миру, його ідеї й сьогодні зберігають свою могутню силу.

Збережи - » Значення творчості А. С. Пушкіна – твір по творчості А. С. Пушкіна . З'явився готовий твір.

Значення творчості А. С. Пушкіна – твір по творчості А. С. Пушкіна





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.