Для прикладу розглянемо родо-видове дерево терміна Соціолінгвістика, яке, за нашими спостереженнями1, налічує 14 назв із аналітичною структурою. До них належать Американська соціолінгвістика (далі С), Ареальна с., Діахронна с., Синхронна с., Інтеракційна с., Кількісна с., Кореляційна с., Порівняльна с., Прикладна с., Ретроспективна с., Статистична с., Теоретична с., Експериментальна с., Функціональна с.

Перелічені вище співгіпоніми ілюструють перший ступінь конкретизації значення терміна Соціолінгвістика. Кожну з цих термінологічних одиниць мотивують ознаки родового поняття Соціолінгвістика Та видової відмінності. Створення нових аналітичних номінацій відбулося шляхом звуження атрибутивної

Семантики вихідного компонента через конкретизацію значення гіпероніма Соціолінгвістика. Родове поняття, розвиваючи свої синтагматичні значення, приєднує нові компоненти, які різняться між собою семним складом. При цьому аналітична форма дозволяє зберігати прозорість мотивації терміна. Термін Американська соціолінгвістика Диференціює видову ознаку за фіксацією географічної належності теоретичних та практичних постулатів соціолінгвістики. Назви Синхронна соціолінгвістика Та Діахронна соціолінгвістика Диференціюються на класифікаційній осі часового зрізу дослідження, а термін Ареальна соціолінгвістика Вказує на просторову ознаку. Атрибути Кореляційна, кількісна, статистична, експериментальна, порівняльна, теоретична Уточнюють родову семантику щодо застосування методів дослідження, а терміни-словосполучення Інтеракційна соціолінгвістика, прикладна соціолінгвістика, функціональна соціолінгвістика – методологічних напрямків дослідження.

Звуження атрибутивної семантики відбувається за допомогою приєднання до стрижневого компонента залежного. Терміни побудовані за структурною моделлю Прикметник + іменник (назви на зразок Синхронна соціолінгвістика, Функціональна соціолінгвістика), де стрижневий компонент виражений іменником, а залежний прикметником, який узгоджується в роді і числі. Між компонентами іменникових словосполучень встановлюються означальні відношення.

Гіпоніми, що проходять наступні ступені конкретизації, мають зазвичай більше, ніж двокомпонентну будову. До таких назв належать терміни-гіпоніми Вільний асоціативний експеримент, спрямований асоціативний експеримент, ендоглосна мовна ситуація, екзоглосна мовна ситуація, збалансована мовна ситуація, незбалансована мовна ситуація, рівноважна мовна ситуація, нерівноважна мовна ситуація, гіпоглосна мовна ситуація, гіперглосна мовна ситуація та ін. (зауважимо, що багатокомпонентна структура – це не обов’язкова умова формування подальшого ланцюжка співгіпонімів).

Розглянемо гіпонімічну парадигму з гіперонімом Мовна ситуація. У сучасній лінгвістичній літературі термін Мовна ситуація Не має однозначного трактування. Поняття визначають як один із найважливіших об’єктів соціолінгвістики, спосіб задоволення комунікативних потреб за допомогою однієї або кількох мов, який притаманний певному суспільству [Українська мова 2000, с. 332]. Мовна ситуація постає як сукупність форм існування мови або сукупність мов у їх територіально-соціальному взаємовідношенні та функціональній взаємодії в межах певних географічних регіонів або адміністративно-територіальних утворень [Кочерган 2003, с. 326]; як сукупність умов, що характеризують визначені законом і насправді реалізовані правила мовної поведінки громадян [Єрмоленко та ін. 2001, с. 94]; як контекст реального використання мов, а також сукупність мов та форм існування мови, територіальних і соціальних діалектів, що функціонують у визначеному адміністративно-територіальному об’єднанні в певний історичний період [Сулейменова, Шаймерденова 2002, с. 131-132]. Отже, це конкретний тип взаємодії між мовами та формами існування мови в суспільному житті народу. Мовну ситуацію Як цілісну соціолінгвістичну систему потрібно описувати через соціолінгвістичні змінні в соціумі, соціолінгвістичні змінні мовної структури, соціолінгвістичну структуру суспільства і соціолінгвістичну комунікативну систему суспільства [Пачев 1993, с. 74-80].

За кількістю мов, які взаємодіють у межах визначеної територіально-адміністративної одиниці, визначають Екзоглосну мовну ситуацію Та Ендоглосну мовну ситуацію. Кожен із гіпонімів має терміни-дублети: Ендоглосна мовна ситуація Чи Одномовність, Монолінгвізм І Екзоглосна мовна ситуація Чи Багатомовність, Полілінгвізм. Виступаючи гіпонімом до терміна Мовна ситуація, термін Екзоглосна мовна ситуація Формує ще й власну парадигму співгіпонімів: Білінгвізм (двомовність), Тримовність І т. п.

Білінгвізм (двомовність) Постає як практика колективного чи індивідуального використання двох мов у рамках однієї держави чи соціальної спільноти [Українська мова 2000, с. 122]; співіснування двох мов в межах одного колективу [Кочерган 2003, с. 327]; щоденне використання двох мов, що виникає на етнічно неоднорідних територіях [Skudrzykowa, Urban 2000, с. 26]; використання індивідом чи суспільством двох чи більше мов [Сулейменова, Шаймерденова 2002, с.36]; здатність індивіда володіти двома чи більше мовами. При цьому окремі дослідники звертають у вагу на те, що термін Білінгвізм Частіше використовують стосовно окремої особи (навіть, якщо вона володіє більше, ніж двома мовами), а для націй і суспільств (якщо вони вживають лише дві мови) вживають термін Багатомовність [Trudgill 1992, с. 13]. Як бачимо, термін Білінгвізм (Двомовність) – багатозначний. Реалізуючи свою семантику, він може вступати в родо-видові відношення з різними термінами і перебувати в позиції гіпоніма та гіпероніма. Як гіпонім до назви Екзоглосна мовна ситуація, термін Білінгвізм Актуалізує значення „практика колективного чи індивідуального використання двох мов у рамках однієї держави чи соціальної спільноти” і розвиває власну гіпонімічну парадигму.

Серед термінів-гіпонімів до гіпероніма Білінгвізм Знаходимо: Індивідуальний білінгвізм (двомовність) І Масовий білінгвізм (двомовність), які виділяються за семантикою „кількість членів етносу, що вживають у мовній практиці дві мови”; Регіональний білінгвізм (двомовність) Та Національний білінгвізм (двомовність) – за ознакою територіального поширення практики використання двох мов. Пара співгіпонімів Природний білінгвізм (двомовність) І Штучний білінгвізм (двомовність) Диференціюється семами „знання і використаня двох мов як наслідок безпосередньої взаємодії між їхніми носіями” і, відповідно, „знання і використання двох мов як наслідок створення штучних умов для вивчення та використання другої мови”. У мовній практиці окремого індивіда назва Білінгвізм (двомовність) Взаємодіє із видовими Чистий (координований) білінгвізм (мови існують

У свідомості індивіда як дві окремі системи) і Змішаний білінгвізм (дві мови зливаються в одну систему у свідомості індивіда) [Сулейменова, Шаймерденова 2002, с. 36].

Однією із видових назв терміна Білінгвізм, яка також здатна утворювати гіпонімічну парадигму, є термін Соціальний білінгвізм. Це спільне існування, функціонування і взаємодія між двома чи більше мовами в межах двомовної (багатомовної) спільноти. Соціальний білінгвізм Передбачає індивідуальний білінгвізм членів спільнот, які рідко однаково володіють двома мовами. Диференційною ознакою терміна є те, що мовні ресурси двомовної спільноти формують певну соціально-комунікативну систему, в якій окремі мови розрізняються за своєю соціальною функцією і статусом. Як термін-виразник родового поняття Соціальний білінгвізм Підпорядковує видові назви: Міжгруповий білінгвізм, Внутрішньогруповий білінгвізм (межі використання мов щодо точно визначеної соціальної спільноти), Індивідуальний білінгвізм І Масовий білінгвізм (стосовно терміна Соціальний білінгвізм Ця пара співгіпонімів виділяється за ознакою „інтенсивність двомовних контактів”), Двостороння двомовність, Одностороння двомовність (за напрямком двомовного спілкування між народами). Окремою групою видових назв до гіпероніма Соціальний білінгвізм, Які об’єднані семантикою „етапи розвитку двомовної спільноти у соціолінгвістичному циклі”, є назви Початковий білінгвізм, прогресивний білінгвізм, інтегрований білінгвізм, адекватний білінгвізм, регресивний білінгвізм, залишковий білінгвізм [Пачев 1993, с. 234-238].

Pages: 1 2 3