Отче наш, Тарас всемогутній, Що створив нас генієм своїм На моїй землі, як правда, сущий, Що Б’є в неправду, начебто грім. (Д. Павличко «Молитва»)
Батьком, Генієм, Пророком, Предтечей, називають його. А мені ближче всього народне - Кобзар. Хіба можна знайти більше відповідне «звання», що виражало б глибоку пошану людей того, кого вважали співаком народним. Якимось [...]
Всі уроки в розділі - Короткі змісти шкільних творів
Зміст вірша «Караю, мучуся, але не каюся…» (Тарас Шевченко)
декабря 1, 2012 
Lessons 
Розміщено Стислий виклад твору Михайло Коцюбинський Intermezzo
Автор зізнається: «Я не можу разминуться з людиною. Я не можу бути самотнім». Іноді саме це дратує, стомлює, тому що людині необхідна час від часу усамітнитися: «Мене стомили люди. Мені знудило бути заїздом, де вічно тлумачаться ті створення, кричать, метушаться й смітять. Розгорніть вікна! Провітрите житло!.. Нехай увійдуть у будинок чистота й спокій». Це прагнення [...]
Зміст роману Замятіна «Ми» (по записах)
Я просто списую - слово в слово - те, що сьогодні надруковано в Державній Газеті:
“Через 120 днів закінчується будівля ІНТЕГРАЛА. Близький велика, історична година, коли перший ІНТЕГРАЛ здійметься у світовий простір. Тисячу років тому ваші героїчні предки скорили влади Єдиної Держави вся земна куля. Вам має бути ще більш славний подвиг: скляним, електричним, вогнедишним ІНТЕГРАЛОМ [...]
Зміст роману Замятіна «Ми» (Піджак. Стіна. Скрижаль)
Переглянув все написане вчора - і бачу: я писав недостатньо ясно. Тобто все це доконано ясно для кожного з нас. Але як знати: бути може, ви, невідомі, кому Інтеграл принесе мої записки, може бути, ви велику книгу цивілізації дочитали лише до тої сторінки, що й наші предки років 900 назад Бути може, ви не знаєте [...]
Зміст роману Замятіна «Ми» (Квадрат. Володаря світу)
Знову не те. Знову з вами, невідомий мій читач, я говорю так, начебто ви… Ну, скажемо, старий мій товариш, R-13, поет, негрогубий, - ну так всі його знають. А тим часом ви - на Місяці, на Венері, на Марсі, на Меркурії - хто вас знає, де ви й хто
Зміст роману Замятіна «Ми» (Тейлор. Білено й конваю)
Ніч. Зелене, жовтогаряче, синє; червоний королівський інструмент; жовте, як апельсин, плаття. Потім - мідний Будда; раптом підняв мідні віка - і полився сік: з Будди. І з жовтого плаття - сік, і по дзеркалу краплі соку, і сочиться більше ліжко, і дитячі ліжечка, і зараз я сам - і якийсь смертельно-сладостний жах…
Зміст роману Замятіна «Ми» (Літургія. Ямби й хорей. Чавунна рука)
Урочистий, світлий день. У такий день забуваєш про свої слабості, неточності, хворобах - і все хрустально-неколебимое, вічне - як наше, нове скло…
Площа Куба. Шістдесят шість потужних концентричних кіл: трибуни. І шістдесят шість рядів: тихі світильники осіб, очі, що відбивають сяйво небес - або, може бути, сяйво Єдиної Держави. Червоні, як кров, квіти - губи жінок. [...]