Серед гіпонімів терміна Мовна ситуація Виокремлюємо видові назви Збалансована мовна ситуація І Незбалансована мовна ситуація. Одним із гіпонімів до терміна Незбалансована мовна ситуація Виступає термін Диглосія. Неоднозначне розуміння цього терміна веде до його перехрещення із назвою Соціальний білінгвізм. Під Диглосією Розуміють Незбалансовану мовну ситуацію, в межах якої існують дві мови чи дві форми однієї мови, що різняться своїми функціями [Українська мова 2000, с. 131; Кочерган 2003, с. 328, Skudrzykowa, Urban 2000, с. 26], або спільне існування і функціонування варіантів однієї мови, що виконують різні суспільні функції [Пачев 1993, с. 37; Trudgill 1992, с. 27]. Перше значення терміна Диглосія Майже повністю дублює зміст терміна Соціальний білінгвізм, а друге – дає можливість її виокремити.

За показником демографічної потужності мови співгіпонімами до терміна Мовна ситуація Є терміни Демографічно рівноважна мовна ситуація (співіснування мов однакової комунікативної потужності) і Демографічно нерівноважна мовна ситуація (співіснування мов різної комунікативної потужності) [Сулейменова, Шаймерденова 2002, с. 131]. Вичленування видових назв Гіпоглосна мовна ситуація І Гіперглосна мовна ситуація Відбувається за відповідними ознаками: „співвідношення офіційної літературної мови з іншою літературною мовою, що має більше поширення у світі” та „співвідношення мови країни з мовами іммігрантів” [Русанівський 1989, с. 8]

Система гіпонімів терміна Мовна ситуація Розгалужена і багаторівнева. Вона налічує 32 співгіпоніми, серед них 29 назв аналітичні за структурою. У родо-видовому дереві є двокомпонентні, трикомпонентні та чотирикомпонентні терміни-словосполучення, побудовані за моделями: а) Прикметник + іменник (терміни на зразок Масовий білінгвізм, Регіональний білінгвізм); б) Прикметник + прикметник + іменник (назви Гіпоглосна Мовна ситуація, Збалансована мовна ситуація, Індивідуальний соціальний білінгвізм); в) Прислівник + прикметник + прикметник + іменник (Демографічно рівноважна мовна ситуація, демографічно нерівноважна мовна ситуація). Гіпоніми, утворені шляхом розвитку синтагматичних значень, свій зв’язок із гіперонімом виявляють експліцитно (через присутність терміна-стрижневого компонента). Гіперо-гіпонімічне дерево терміна Мовна ситуація Ілюструє декілька етапів розвитку видових значень. Перший рівень – від лексеми Ситуація, яка уточнює свою семантику, ілюструючи сему “тип ситуації” (Ситуація → Мовна ситуація). На наступному рівні конкретизації перебувають терміни Ендоглосна мовна ситуація, екзоглосна мовна ситуація, збалансована мовна ситуація, незбалансована мовна ситуація, гіпоглосна мовна ситуація, гіперглосна мовна ситуація, рівноважна мовна ситуація, нерівноважна мовна ситуація, які уточнюють родову назву додатковими семами (див. вище) за допомогою відповідних означень. Третій етап позначений розвитком гіпонімів термінів Екзоглосна мовна ситуація → Білінгвізм (Двомовність, тримовність І т. п.), Незбалансована мовна ситуація → Диглосія, Поліглосія; Рівноважна мовна ситуація → Демографічно рівноважна мовна ситуація; Нерівноважна мовна ситуація → Демографічно нерівноважна мовна ситуація. При творенні видових похідних на зразок Білінгвізм, Диглосія Механізм конкретизації дещо змінюється, і до процесу залучаються парадигматичні значення, що виявляється у синтетичній структурі назв. Далі ряд співгіпонімів розвиває лише термін Білінгвізм, розгортаючи їх у словосполучення різних структурних типів. Через розвиток синтагматичного значення утворені видові за допомогою конкретизаторів Індивідуальний, масовий, регіональний, національний, природний, штучний, соціальний. Подальше розширення гіпонімічної парадигми відбувається через звуження семантики терміна Соціальний білінгвізм (див. перелік видових похідних вище).

Як ми переконалися, номінацію видових понять забезпечили двокомпонентні та багатокомпонентні словосполучення. Розвиток парадигми видових термінів відбувся на кількох ступенях конкретизації і позначився на ускладненні структури термінів-словосполучень. У такий спосіб гіперо-гіпонімічні відношення забезпечили відповідність термінів родо-видовим поняттям соціолінгвістики.

Pages: 1 2 3