Мандрівники приплили на острів Дзвінкий, куди їх пустили тільки після чотириденного поста, оказавшегося жахливим, тому що в перший день вони постилися через пень-колоду, у другий - абияк, у третій - щосили, а в четвертий - почім зрячи. На острові жили тільки птаха: клирцы, священцы, инокцы, епископцы, кардинцы й один палець. Вони співали, коли чули дзенькіт дзвона. Відвідавши острів залізних виробів і острів плутні, Пантагрюэль і його супутники прибутку на острів Катівня, населена потворними чудовиськами - Пухнатими Котами, які жили хабарами, споживаючи їх у неміряних кількостях: до них у гавань приходили цілі кораблі, вантажені хабарами. Вирвавшись із лабетів злих котів, мандрівники відвідали ще кілька островів і прибутку в гавань Матеотехнию, де їх проводили в палац королеви Квінтесенції, що не їла нічого, крім деяких категорій, абстракцій, вторинних інтенцій, антитез і т.п. Служники її доїли козла й зливали молоко в решето, ловили мережами вітер, по одежинці простягали ніжки й займалися іншими корисними справами. Наприкінці подорожі Пантагрюэль і його друзі прибутку у Фонарию й висадилися на острові, де перебував оракул Пляшки. Ліхтар проводив їх у храм, де їх провели до принцеси Бакбук - придворній дамі Пляшки й верховній жриці при всіх її священнодійствах. Вхід у храм Пляшки нагадав авторові оповідання розмальований погребок у його рідному місті Шиноне, де бував і Пантагрюэль. У храмі вони побачили дивовижний фонтан з колонами й статуями. Струившаяся з нього волога здалася мандрівникам холодною ключовою водою, але після ситної закуски, принесеної для того, щоб прочистити гостям небо, напій здався кожному з них саме тим вином, що він любив найбільше. Після цього Бак-Бук запитала, хто хоче почути слово Божественної Пляшки. Довідавшись, що це Панург, вона повела його в круглу каплицю, де в алебастровому фонтані лежала наполовину занурена у воду Пляшка. Коли Панург упав на коліна й проспівав ритуальну пісню виноградарів, Бакбук щось кинула у фонтан, отчого в Пляшці почувся шум і пролунало слово: «Тринк». Бакбук дістала книгу в срібному плетінні, оказавшуюся пляшкою фалернского провина, і веліла Панургу осушити її єдиним духом, тому що слово «тринк» означало «пий». На прощання Бакбук вручила Пантагрюэлю лист до Гаргантюа, і мандрівники відправилися в дорогу назад

О. Э. Гринберг

Pages: 1 2 3