Don Judas Tadeo Barbo і Paz y Luz (Мир і Світло), - це два ескізи, узяті - один з буржуазного життя в провінційному містечку, іншої - із селянської, у селі. Повість Терпи, поки живеш і прости, коли вмираєш, перейнята сильним драматизмом. Зміст її наступне: нещасна жінка, після багатьох лет мирного шлюбу, раптом довідається, що чоловік її вбив свою рідну матір, і що все успадковане їм матеріальний добробут було прямим наслідком цього злочину, найжахливішого з усіх. Із цієї пори для неї вже немає ні хвилини спокою, і вона вмирає від страшних щиросердечних страждань, при житті глибоко затаєних від чоловіка й прощених йому перед смертю