Після деякого затишку в 20-е рр. пістолети-кулемети починають бурхливий розвиток уже з початку 30-х рр. Було створено багато зразків пістолетів-кулеметів, зовні часто навіть досить несхожих між собою, але в принципі свого пристрою майже що не відрізнялися друг від друга. Таке “єдність” конструкторів, що працювали в різних країнах і в різних умовах, пояснюється тим, що вчасно створення пістолетів-кулеметів існували реальні передумови для швидкого досягнення оптимальної схеми. До них ставилися використання патронів з невеликою енергією віддачі, що дозволяла застосовувати максимально прості пристрої механізмів зброї, а також досвід проектування зразків інших типів автоматичної зброї, що містив відпрацьовування пристроїв, придатних і для знову створюваної зброї

Сучасні пістолети-кулемети, як правило, улаштовані в такий спосіб

Схема пристрою пістолета-кулемета з вільним затвором:

1. Стовбур

2. Затвор

3. Взвратно-Бойова пружина

4. Спусковий механізм

5. Затворна коробки

6. Кожух

7. Магазин

Стовбур, більше довгий, чим пістолетний, але коротше гвинтівкового, з’єднаний зі стовбурною коробкою, усередині якої поміщені масивний затвор і його пружина. Зовнішня поверхня стовбура звичайно гладка, але може бути й ребристої (для кращого охолодження), з ребрами тої або іншої форми. Часто стовбур міститься усередині захисного кожуха із круглими або довгастими вентиляційними отворами. Спускові пристрої можуть мати перекладачі, що дозволяють стріляти як одиночними пострілами, так і чергами, а на деяких моделях є регулятори темпу стрілянини. Харчування патронами виробляється із секторних, коробчатих або дискових магазинів, примикаемих до зброї знизу, збоку або зверху. Приціли різні - від постійних до секторних гвинтівкового типу, по хащі так звані перекидні, що складаються із двох призначених для стрілянини на різні дальності разновисоких щитків із прорізами або отворами. Ці щитки розташовані під прямим кутом по відношенню друг до друга й на поперечній осі можуть повертатися (“перекидатися”) таким чином, що те один з них, те іншої буде займати вертикальне, робоче положення. Поширення мають так чи інакше влаштовані компенсатори й дулові гальма, що зменшують зсув зброї при стрілянині й цим підвищувальну влучність. Ложі різних форм і розмірів або ж відкидні або висувні плечові упори

При всій розмаїтості зовнішніх форм принцип роботи автоматики майже у всіх пістолетів-кулеметів один - це використання віддачі вільного затвора. Лише окремі зразки мали напіввільні затвори. Виробництво пострілу здійснюється майже скрізь однаково. У готового до стрілянини пістолета-кулемета черговий патрон перебуває не в патроннику, а в магазині, стовбур його порожній, а затвор відкритий. Деталь, іменована затвором, по суті, є ударником, але дуже масивним, завдяки чому вона не тільки розбиває капсуль патрона, але виконує й інші функції затвора - досилає патрон, забезпечує своєю масою запирання стовбура й екстрактирует гільзи

Цікаве застосування в деяких системах принципу викочування, при якому повне досилання патрона в патронник і розбивання капсуля відбуваються трохи раніше, ніж затвор остаточно закриється. Завдяки цьому виникаючій віддачі протягом якогось часу протидіє кінетична енергія затвора, що має ще поступальний рух уперед

На влучність одиночного вогню при стрілянині з пістолета-кулемета негативно впливає ривок уперед масивного затвора, що неминуче збиває наведення відразу ж після спуска його з бойового взводу, тобто ще до моменту пострілу. У зв’язку із цим можна було б сказати, що заслуговують на увагу системи, у яких при закриванні затвора відбувається тільки досилання в патронник патрона без розбивання при цьому капсуля - для виробництва пострілу тут існує окремо змонтований ударний механізм. Влучність стрілянини одиночними пострілами при такому пристрої помітно більше висока. Але все-таки пристрій це не знайшло поширення, тому що одиночний вогонь застосовується при стрілянині з пістолетів-кулеметів значно рідше, ніж безперервний, і ускладнення конструкції заради досягнення невеликої вигоди не можна вважати раціональним. Тому згаданий недолік майже повсюдно ігнорується, що дозволяє пістолетам-кулеметам мати винятково простий пристрій з вигодами, що випливають звідси іншими, - простотою вивчення й експлуатації, високою надійністю, а також дешевиною виробництва. Звичайно, більше висока влучність - вигода аж ніяк чимала, але тут мається на увазі та обставина, що при можливості стрілянини чергами недостатня влучність одиночного пострілу легко компенсується скорострільністю

Пістолети-Кулемети, з одного боку, так само як і гвинтівки, з іншого боку, послужили тією основою, на якій виникло й розвивалася нова зброя - зброя під новий, так званий проміжний патрон, але вони продовжують розвиватися й зараз, щоправда, головним чином не як військове, а як поліцейська зброя

пістолети, ЩоВипускаються в Росії - кулемети “Кипарис” і “Кедр” ставляться до зброї, що працює на принципі (загальному) використанні енергії віддачі вільного затвора. Затвор перед пострілом перебуває в переднім положенні. Розбиття капсуля виробляється рухливим бойком під дією курка, як в автоматі Калашникова. ПП-90, ПП-90М и ПП-93 мають аналогічний з “Кипарисом” і “Кедром” принцип роботи автоматики, з тією лише різницею, що перед пострілом затвор перебуває в заднім положенні на шептале. Розбиття капсуля виробляється твердим бойком, виконаним за одне ціле із затвором, у накаті. При цьому постріл відбувається, коли затвор рухається в перед , а бойок впроваджується в капсуль, вибираючи зазор між гільзою й дзеркалом затвора. Удар у переднім положенні відсутній. Маса рухливих частин і силові характеристики зворотно-бойових пружин підібрані таким чином, що відсутній удар і в крайнім заднім положенні, крім того, забезпечується оптимальний темп стрілянини. ПП-90 і ПП-90М завдяки своєму компонуванню мають положення точки опори приклада в плечі, що збігається з віссю каналу стовбура. Завдяки цьому перекидаючий момент при стрілянині мінімальний. Все це забезпечує ним при мінімальній вазі максимальну стійкість у процесі безперервної черги

Однієї з тенденцій розвитку стрілецької зброї є підвищення безпеки у звертанні з ним при збереженні й підвищенні боєздатності. Іншими словами, запобіжники не повинні забирати час на відкриття вогню. У ПП-90, ПП-90М и ПП-93 на додаток до звичайного є запобіжник від випадкового пострілу при инерциальном відкоті рухливих частин, що виникає під час падіння зброї на приклад. Запобіжник є автоматичним і не відволікає стрілка на маніпуляції з ним

У цей час, схеми, що мають рухливі частини в заднім положенні перед пострілом, забезпечуються повним набором автоматичних запобіжників, що виключають можливість несанкціонованого пострілу при перекладі затвора до шепотіла й втраті контролю над ним у процесі взведення або при ударі або падінні. У схем, що мають рухливі частини перед пострілом у переднім положенні, при зупинці магазина в патроннику може перебувати патрон. Незважаючи на попереджуючі записи в експлутационной документації, випадкові постріли при такій схемі неминучі. У першій схемі таке виключено: при отстикованном магазині патрона в патроннику бути не може. Крім того, зброя, що має рухливі частини перед пострілом у заднім положенні, дозволяє отстреливать практично будь-який боєкомплект із забезпеченням термостійкості патронів. Таким чином, логічне твердження, що з погляду безпеки звертання зі зброєю явну перевагу мають схеми автоматики із заднім шепталом

Збройова класифікація постійно змінюється. Це пов’язане з безперервним удосконалюванням стрілецької зброї, появою нових зразків. Так, із прийняттям в 1930 році на озброєння патрона 7,62х25 ТТ., під нього були розроблені й надійшли на озброєння ПП 1-ого покоління: ППД, ППШ і ППС, які зайняли в класифікації зброї нішу між пістолетами й самозарядними гвинтівками. Стрілянина з них велася із заднього шепотіла, запирання здійснювалося вільним затвором. В 1950-х роках ці ПП були зняті з озброєння як клас зброї, тому що на зміну їм прийшли АК-47 під проміжний патрон 7,62х39 і автоматичний пістолет АКС під патрон 9х18 ПМ

Pages: 1 2