Знадобився гіркий урок радянсько-фінляндської війни, коли чимало неприємностей нашим бійцям доставили солдати супротивника з пістолетами-кулеметами “Суомі” системи Лахти зразка 1931 року з магазинами на 20 і 71 патрон. От лише коли дегтяревские автомати спішно повернули в армію, налагодили масове виробництво. За кілька днів Дегтярьов і Щелков створили місткий дисковий магазин на 71 патрон. А вже в лютому 1940 року Дегтярьов надав у Комітет оборони при Раднаркомі СРСР модернізований ППД із розрізною ложею й дисковим магазином без горловини, що одержав позначення ППД-40. Його відразу почали випускати. Це зіграло роль в оснащенні Червоної Армії легкою автоматичною зброєю, однак ППД-40 аж ніяк не був кращим у своєму класі…

В 1940 році Червона Армія мала у своєму розпорядженні пістолети-кулеметами системи Дегтярьова (ППД) . Наскільки ефективно була ця зброя, показала радянсько-фінляндська війна. Уже в ході її розробками нових моделей зайнялися Шпитальний і Шпагин. Після полігонних випробувань досвідчених зразків з’ясувалося, що “ пістолет-кулемет Шпитального необхідно доробити” , а шпагинский був рекомендований на озброєння Червоної Армії замість ППД

Взявши за основу ППД, Шпагин задумав зброю по пристрої максимально простої, технологичное, що й удалося. У зразку, випробуваному кілька місяців через, було 87 деталей, тоді як у ППД - 95

Радянський пістолет-кулемет Шпагина ППШ-41

Калібр - 7.62 мм

Довжина загальна - 842 мм

Маса з патронами - 5.3 кг

Скорострільність технічна 1000 пострілів у мінуту

Ємність магазина 35 і 71 патрон

Початкова швидкість кулі - 500 м\з

Пістолет-Кулемет Шпагина діяв за принципом вільного затвора, передня частина якого мала кільцевий поршень, що охоплює задню частину стовбура. У капсуль патрона, що подається в магазин, ударяв бойок, закріплений на затворі. Спусковий механізм був розрахований на ведення вогню як чергами, так і одиночними пострілами. Для підвищення влучності Шпагин скосив передній кінець кожуха стовбура - при стрілянині порохові гази, ударяючись про нього, частково гасили силу віддачі, стремившуюся відкинути зброя назад і нагору. 21 грудня 1940 року ППШ прийняли на озброєння

Однак танкістам, зв’язківцям, десантникам, розвідникам треба була більше компактна зброя, і в 1942 році конструкторам дали завдання розробити новий пістолет-кулемет. Краще всіх упорався із цим завданням Судаев

Радянський пістолет-кулемет системи Судаева ППС-43

Калібр - 7.62 мм

Довжина загальна - 825 мм

Маса з патронами - 3.6 кг

Скорострільність технічна 600 пострілів у мінуту

Ємність магазина 35 патронів

Початкова швидкість кулі - 500 м\з

Спроектований їм ППС діяв також за принципом вільного затвора, екстракція стріляної гільзи вироблялася подпружиненним вибрасивателем, замість дерев’яного приклада застосували складний металевий. ППС вигідно відрізнявся від попередніх зразків - на його виробництво йшло вдвічі менше металу й утроє менше часу

В 1951 році його стали випускати в Польщі під позначенням М1943\52 і в Китаї під маркою 43. Цікаво, що аналог ППС в 1953 і 1959 роках виготовляли у ФРН і озброювали їм жандармерію й прикордонну варту

У період війни наші пістолети-кулемети виявилися краще іноземних, у тому числі німецького МП-40, що частенько називають “шмайссером” , хоча Шмайссер не був його конструктором. Насправді його автором був конструктор ерфуртської фірми “ерма” Фольмер. Він застосував масивний вільний затвор, на ударник якого впливала зворотно-бойова пружина, поміщена в систему труб. Рукоятку затвора Фольмер розмістив ліворуч, щоб права рука стрільця постійно перебувала в спускового механізму, розрахованого тільки на безперервний вогонь. Перший варіант зброї, МП-38, призначався лише для повітряно-десантних військ, але пізніше в нього внесли технологічні вдосконалення, і МП-40 став найпоширенішим (випустили близько 1.2 млн. екземплярів) , що применялись у всіх родах військ

Германський пістолет-кулемет системи Фольмера МП-40

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 851 мм

Маса з патронами - 4.7 кг

Скорострільність технічна 350-380 пострілів у мінуту

Ємність магазина 32 патрона

Початкова швидкість кулі - 390 м\з

У своїх спогадах биті німецькі генерали йменують його кращим у світі, але справедливості заради, варто відзначити, що недоліків у нього було не менше ніж достоїнств. Наприклад, через невисоку назальну швидкість кулі при стрілянині на дистанцію 200 м доводилося наводити зброя на півметра вище мети, що значно утрудняло її поразку, ненадійний запобіжник часто служив причиною нещасних випадків

В арміях сателітів нацистської Німеччини своєї подібної зброї було набагато менше, по бойових можливостях воно було близько до німецького, а іноді перевершувало його. Наприклад, на відміну від МП-40 угорський пістолет-кулемет 39М системи Кирали міг вести вогонь і чергами, і одиночними пострілами, а надяга_ на стовбур ножевидний багнет дозволяв солдатам брати участь у рукопашних сутичках. І ще істотна деталь - на марші коробчатий магазин 39М складався й убирався в цивье, що було дуже зручно. З 1943 року угорці випускали поліпшений 43М зі складним, металевим плечовим упором замість дерев’яної ложі із цівкою

Досить розповсюдженими були пістолети-кулемети в арміях антигітлерівської коаліції. Самий масовий, випущений у кількості понад 3.8 млн. одиниці, був англійський СТеН, розроблений Шеппардом і Тарпином, інженерами збройової фабрики в місті енфильд. Звідси назва зброї, складена з перших букв прізвищ авторів і найменування міста

Американський пістолет-кулемет СТеН зразка 1944 г

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 762 мм

Маса з патронами - 4.5 кг

Скорострільність технічна 575 пострілів у мінуту

Ємність магазина 32 патрона

Початкова швидкість кулі - 366 м\з

СТеН складався всього-на-всього з 47 деталей, що не вимагали складної обробки, що як не можна краще відповідало умовам масового виробництва у воєнний час. Існувало кілька модифікацій цього зразка, а останнім став МК V. Його запустили в серійне виробництво в 1944 році й робили протягом 9-ти років. Ця модель виявилася самої потужної, оскільки споряджалася патронами з посиленим зарядом

Американці зустріли другу світову війну з дорогим і складним “Томпсоном” , що був створений ще в 20-е роки, безупинно вдосконалювався, однак і останні моделі не відповідали вимогам воєнного часу. Тому в 1942-1943 роках спроектували його поліпшені й спрощені зразки М1 і М1А1. Деяка кількість таких пістолетів-кулеметів американці поставили в Радянський Союз

У ході війни був розроблений більше простий і технологичний пістолет-кулемет М3. З 1943 року їм стали оснащувати підрозділу, що боролися з японцями на тихоокеанському театрі воєнних дій. У ньому, як і в багатьох інших зразках подібної зброї, широко застосовувалися штампування й точкове зварювання деталей, що значно прискорювало й удешевляло виробництво. Затвор М3 приділявся спеціальним механізмом, зворотно-бойових пружин було дві, а відкидна кришка затворної коробки одночасно служила запобіжником, що втримує затвор

Американський пістолет-кулемет М3 зразки 1943 г

Калібр - 9 мм

Довжина загальна - 757 мм

Маса з патронами - 4.7 кг

Скорострільність технічна 450 пострілів у мінуту

Ємність магазина 30 патронів

Початкова швидкість кулі - 280 м\з

Pages: 1 2 3

Збережи - » Пістолети-Кулемети . З'явився готовий твір.