Бути українцем - це значить бути постійно в стані доказування свого права на існування.

(В. Винниченко).

Володимир Кирилович Винниченко - прозаїк, драматург, публіцист, активний діяч ук

раїнської соціал-демократії, у 1917 1918 рр. - один з лідерів Української Народної Рес

публіки, автор багатьох декларацій та універсалів УНР.

Постать Винниченка - протирічна, парадоксальна. До кінця 20-х років XX ст. його ім’я голосно звучало в Україні, а потім було викреслене, спаплюжене.

Він зумів поєднати художній досвід класики з інтенсивним засвоєнням естетичних ідей свого часу. Йому належать численні твори різноманітних епічних жанрів, проблемно-філософські п’єси, публіцистичні та мемуарні твори.

У 1909 р. Михайло Коцюбинський писав: «Кого у нас читають? Винниченка. Про кого скрізь йдуть розмови, як тільки річ торкається літератури? Знов про Винниченка».

Леся Українка писала про молодого Винниченка: «Безталанний не може випадково виявити те, чого у нього нема. Тільки талант міг створити такі живі постаті, ці природні діалоги і, особливо, цю широку яскраву картину».

Біографічні відомості

28 липня 1880 р. народився Володимир Кирилович Винниченко в Єлисаветграді в родині безземельного селянина-наймита.

Навчався спочатку в початковій школі, згодом - у чоловічій класичній гімназії та зла-топільській гімназії.

1900 р. - вступив на юридичний факультет Київського університету.

1901 р. - створює таємну студентську організацію «Студентська громада». Винниченка виключають з університету через «неблагонадІйність» (був членом Революційної української партії, написав революційну поему).

1901 р. - написав перше оповідання «Народний діяч» і поему «Повія», які надсилає до

«Літературно-наукового вісника», але ці твори зразу не були опубліковані.

Проводить революційну агітацію на Полтавщині.

Забирають у солдати, він тікає, кілька разів переходив кордон із забороненою революційною літературою.

1902 р. заарештовано, більше року перебував у камері.

1902 р. - незважаючи на складні життєві обставини, Винниченко заявив себе як літератор: публікує повість «Сила і краса» (згодом відома під назвою «Краса і сила»).

1906 р. у Києві вийшла перша збірка творів В. Винниченка «Краса і сила», до якої

увійшли сім оповідань («Краса І сила», «Заручини», «Контрасти», «Голота», «Біля маши

ни» та ін-)-

З 1906 р. активно працює на літературній ниві: пише психологічні драми («Дизгар-монія», «Брехня», «Закон», «Натусь», «Гріх», «Базар», «Дочка жандарма», «Молода кров», «Великий Молох», «Чорна Пантера і Білий Ведмідь»), романи («Чесність з собою», «Рівновага», «Божки», «Хочу», «Заповіт батьків», «Записки Кирпатого Мефістофеля»), багато оповідань та ін.

1907 1914 рр, - живе в Галичині, Австрії, Швейцарії, Німеччині, Італії.

. 3 1911 по 1951 р. В. Винниченко вів щоденник.

Під час Першої світової війни повернувся в Україну, де перебував у нелегальному стаВОВИЩІ.

1916 р. - за редакцією В. Винниченка у Москві видається журнал «Промінь».

1916 р. Винниченко став одним з організаторів і керівників Центральної Ради, згодом головою першого українського уряду - Генерального Секретаріату, одним із керівників Директорії (нового уряду УНР).

1913 р. - Пише драму «Між двох сил», у якій висвітлив причини загибелі УНР, показав своє занепокоєння братовбивчою війною.

1919 р. написання тритомної мемуарно-публіцистичної праці «Відродження нації», у якій аналізує перипетії зі становлення української державності,

Протягом 1920 р. публікував велику кількість статей про складні шляхи української революції в тижневику «Нова доба».

1921 1924 рр. робота над соціально-утопічним романом «Сонячна машина».

1921 1923 рр. - цикл оповідань «Намисто».

1923 р. - роман «На той бік», де змальовані події громадянської війни.

1924 1928 рр. 23-томне видання творів В. Винниченка.

1930 - 1932 рр. 28-томне видання.

1932 р. пише роман «Слово за тобою, Сталіне» (видано посмертно у 1971 р. в Нью-Йорку).

.1933 р. - написання роману «Нова заповідь», де висвітлені сподівання письменника на встановлення соціальної справедливості.

У 1933 р., коли письменник у листі до Політбюро ЦК КП(б)У звинуватив компартійні верхи в організації селянського голодомору, знищенні української науки й культури, його творчість була піддана гонінням: книжки вилучені з бібліотек і знищені, твори перестали вивчатися у школі, ім’я письменника замовчувалося.

1934 р. - В. Винниченко купив хутір біля Канн, де прожив до кінця життя. 6 Березня 1951 р. - помер, його прах покоїться на цвинтарі Мужена. Огляд творчості

Творча спадщина В. Винниченка налічує більше 50 оповідань, 15 романів і повістей, близько 20 п’єс, публіцистичні, мемуарні твори.

Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди, Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції.

Збережи - » Володимир Винниченко (1880 - 1951) . З'явився готовий твір.