Повість Г. Квітки-Основ’яненка «Конотопська відьма» належить до групи бурлескно-реалістичних творів і виділяється гостротою і соціальним змістом сатири. її основним змістом є сатира на козацький старшинський устрій. На стиль повісті та на мову її героїв відчутно вплинули гумор, сатира, сміх «Енеїди».

Кожний розділ починається фразою «Смутний і невеселий…» чи «Смутно і невесело…», яка лейтмотивом проходить крізь усю повість і створює відповідний настрій і художню тональність. Цей прийом єдинопочатку (анафора), ужитий автором із певною метою: він дає читачеві зрозуміти мертвотне, позбавлене всякої думки, існування конотопської верхівки.

У гумористичному плані показано низку епізодів, зокрема, коли писар пропонує Забрьосі перелічити сотню козаків, на що останній відповів: «Еге, пане писарю! Я б, пожалуй, соблаговолив, так ліків більш тридцяти не знаю. Лічи сам і роби, як знаєш, ти на те писар; а я усе опісля підпишу, бо я на те сотник, щоб не лічити, а тільки підписувати». А коли писар не міг написати «лепорт», то вирішив зробити його з хворостини, на якій зробив сто зарубок (це означало, що в сотні сто козаків). Писар ніяк не міг пройти з цією хворостиною в сотникову світлицю і пропонує «або стіну протяти, або стелю підняти». Щоб внести в хату хворостину, писар переламав її і тоді ніяк не міг дорахуватись одного козака. «Се ти як переламав хворостину, так вона якраз на козакові хруснула. От ти, держачи її на дві половини, тим одного і не долічувавсь». У цьому епізоді письменник висміяв безтолкового писаря, який хотів помститися сотникові.

Смішними є і самі прізвища героїв (Забрьоха, Пістряк, Халявський).

У гумористичному забарвленні письменник подає в повісті епізод про чаклування відьми Явдохи, коли пан сотник Забрьоха летів на днищі до хорунжівни Олени. Забрьоха з Конотопу під хмарами «полетів, мов ворона» на Безверхий хутір сватись до хорунжівни.

Смішним у повісті є епізод, коли відьму Явдоху катували. Вона напустила ману на людей, і виявилося, що вони били не відьму, а колоду.

За допомогою сміху Квітка викриває бездарність адміністративного апарату. У своїй повісті письменник пішов шляхом зображення комічного, висміявши свавілля і самодурство козацької старшини.

Висновок. Сатирична повість Г. Квітки-Основ’яненка була передусім спрямована на викриття й засудженняя козацько-старшинської адміністрації, духовного й морального виродження козацької старшини, пережитків минулого.