Народні байки дуже коротенькі за змістом, але місткі за смислом. Героями байок є тварини, птахи, комахи, але за ними завжди криються образи людей. У байці «Як ворона дістала зі збанка води» ворона виявила кмітливість. Якщо не виявляти кмітливості, мало чого доб’єшся. Одна ворона улетіла, бо не зуміла дістати води зі збанка. А друга ворона назбирала каміння, накидала їх у збанок для того, щоб вода піднялася наверх і вона змогла напитися. Висновок цієї байки представлений в останньому рядку:

Де не візьмеш силою, бери умом.

У другій байці «Не впусти рака з рота» показано двох персонажів, один з яких може знайти вихід із найскрутнішого становища, а інший через свою пиху може втратити й те, що має. Рак зумів ви­пручатися з рота ворони, а ворона дозволила себе обдурити. Треба знати собі ціну, бо «дурять хвалою, або улесливою річчю». Повчальною є байка «Миш, жаба і каня». У цій байці в образі жаби засуджуються ті, хто використовує чужу працю для своєї користі. В образі миші показані ті, хто в запалі сварки, сутички не може зупинитися, навіть у хвилину небезпеки. Так і трапилося із жабою та мишею, яких з’їв каня: «Двоє сваряться і процесують, так третій потішиться їх маєтком». Народні байки вражають мудрістю та глибоким розумом, який вклав у них народ.