В ніч з 6 на 7 грудня 1912 року Кафка пише новелу “Перевтілення”, над якою він працював, починаючи з 17 листопада. Разом із новелами “Кочегар” (перший розділ роману “Америка”) і “Вирок” вона мала скласти своєрідну трилогію під загальною назвою “Сини”. Адже герої цих творів — Карл Росман, Георг Бендеман і Ґрегор Замза — були представниками покоління, що конфронтувало з “батьками”.

Лише через два роки після створення “Перевтілення” Кафка наважується опублікувати твір — він відсилає його в журнал “Нойє рундшау”, але, незважаючи на позитивний відгук редактора РМузіля, новела була відхилена. Вперше її надрукували у жовтні 1915 року в журналі “Вайсе блеттер”. Цього ж року “Перевтілення” виходить окремою книжкою у видавництві “Курт Вольф”. Коли Кафка довідався, що на обкладинці ілюстратор хоче зобразити комаху, він запротестував, говорячи, що її не можна зображати навіть здалеку. Але чому автор проявив таку категоричність? Спробуємо відповісти на це питання дещо пізніше…