Я намагаюся представити у своїй уяві вас, що читають зараз це послання… Перед моїми очами миготять незнайомі особи, образи, різні обставини й ситуації, а потім іде стоп-кадр: людина бере в руки журнал, відкриває, читає це послання, доходить до останнього питання й…
Мені дуже цікаво - повірте, ця цікавість не дозвільне, - як далі, після цього зложиться ваш день, тиждень, рік, ваше життя…
Хтось із вас, напевно, зараз сидить на кухні, що утомилася після непростого дня, діти покладені спати, домочадці заснули, і в довгоочікувану мінуту спокою ви нарешті-те вирішили почитати, а далі стоп-кадр…
Хтось вирішив скоротати час у транспорті, у метро або в автобусі, «може, почитати що-небудь, ну-ка, подивимося, що там пишуть», а далі стоп-кадр…
У когось на роботі підкрутилася перерва, «щось голова розколюється, купа проблем налягла, треба ж якось перемкнутися, дай почитаю», а далі стоп-кадр…
Хтось прибіг на побачення, вирішив почитати, поки чекає, а далі стоп-кадр…
Хтось уже не знає, що із собою робити: всі якось важко, не хочеться готуватися до іспиту або братися за термінову роботу, що ніяк не відкласти, і він чого тільки не робить, аби тільки не братися за те, що дійсно потрібно, «дай почитаю, може, скажуть мені, дурачку, як набратися розуму-розуму», а далі кадр^-кадр-стоп-кадр…
На когось давить важкий тягар відповідальності, і повітря не вистачає; у когось страшне горе; хтось сильно хворіє; хтось почуває безвихідність ситуації, свою безпорадність або життєву неповноцінність; хтось повинен починати важливу, улюблену справу або новий етап у житті й не знає як; хтось забегался, заметушився, як звичайно; а хтось у цю секунду просто дуже-дуже щасливий - а далі всім у руки попадається журнал, всі тільки що прочитали послання, а далі у всіх кадр^-кадр-стоп-кадр…
Мені дуже цікаво довідатися - повірте, ця цікавість не дозвільне, - що ви вирішили і як ви відповістили на останнє запитання: стерти або не стерти цей лист у своєму серці й у своїй свідомості? Ну і як надійдемо, друзі мої, що виберемо? Робити вигляд, начебто нічого не читали, нічого не чули, і швидко забути про тему щастя (проблем і так повно, навіщо голову собі забивати якоюсь філософією!) або дати волю своєму серцю, ризикнути й «перевірити себе на щастя», спробувати відповісти на ті ж питання й обов’язково поділитися ще з ким-небудь (адже свіча ж нічого не втрачає, віддаючи своє світло)…
Цілком усвідомлюю, що можу здатися настирливої й нечутливої («не у свою справу лізу»), але, проте, наполягаю: щастя кожного з нас - справа тонке, його ж не відсунеш просто так на завтра (це завжди чревате), особливо якщо воно саме до тебе стукається (причому, як не дивно, це відбувається постійно й щодня)…
Знаю, що зараз добре б запропонувати хоч якісь прості визначення щастя, адже здоровий глузд і логіка підказують, що ти не можеш нічого вирішувати ні для себе, ні для інших, поки не визначився, що ти, властиво, хочеш і що маєш на увазі під цим поняттям. Згодна, тільки дозволите поговорити про це трохи пізніше, оскільки на тобто поважні причини. Так чи інакше, до деяких речей добре б дійти самому, адже щастя, воно й в Африці щастя: або ви його самі проживаєте, або ні, і ніхто, навіть сам Господь Бог, не може випробувати його замість вас, на вашім місці (точно так само як не може визначити, у чому воно для вас складається або де його шукати).
Олена Сикирич
Збережи - » Прості визначення щастя . З'явився готовий твір.