В «Чарівній горі» Томаса Манна (1924)-філософському романі, що осмислює час як історично перехідне,- герой, молодий інженер Ганс Касторп, витягнутий зі звичайних умов свого життя й поставлений в експериментальні обставини: автор на час поміщає його в гірський санаторій для туберкульозних хворих, щоб відтіля, з дистанції, він зміг побачити й оцінити, що відбувається у світі. Герой, як і його письменник, що створив, бачить, що суть епохи не вичерпується розпадом, умиранням старого миру, він розуміє, що його час несе в собі не тільки кінець, але й початок. Томас Манн підводить Гансу Касторпа «до передчуття нового гуманізму».