Тарас Шевченко (1814 – 1861) – Біографічні відомості

9 березня 1814 р. народився Тарас Григорович Шевченко в селі Моринцях на Черкащині в родині селянина-кріпака. У сусідньому селі Кирилівці проминули дитячі роки майбутнього поета.

Рано залишився сиротою.

Перша освіта у сільського дяка; виявив великий хист до малювання і складання віршів.

1831 р. – переїхав з паном Енгельгардтом до Петербурга, де навчався в майстра-живо-писця Василя Ширяєва;

1838 р. Т. Шевченка викуплено з кріпацтва завдяки відомим художникам Івану Со-шенку, Карлу Брюллову, Олексію Венеціанову, поету Євгену Гребінкці (гроші виручено за продаж створеного К. Брюлловим портрета В. Жуковського).

Т. Шевченко вільний слухач Академії мистецтв у Петербурзі.

1840 р. вийшла перша збірка поезій Т. Шевченка «Кобзар», яка розпочала новий

етап в історії української літератури.

1841 р. – окремим виданням видруковано поему «Гайдамаки».

1843, 1845 рр. у складі археографічної комісії Шевченко відвідує Україну. 1843 р. опубліковано драму «Назар Стодоля».


1844 р. поема «Сон».

1844 р. – окремими книжками вийшли поема «Гайдамаки», і поема російською мовою «Тризна».

1845 р. опубліковано твори «Кавказ», «Наймичка».

1845 р. – після закінчення академії повернувся в Україну, увійшов до таємної політичної організації Кирило-Мефодіївського товариства.

Опубліковано послання «І мертвим, і живим…», вірші «Заповіт», «Минають дні, минають ночі…», історичні твори «Великий льох», «Холодний Яр»; видав альбом «Живописна Україна».

1847 р. при арешті Шевченка до рук жандармів потрапила рукописна збірка «Три літа», підготовлена поетом до друку. У неї увійшли такі твори: «Сон», «Кавказ», «І мертвим, і живим…», «Єретик» і десятки поезій. До 1905 р. ця збірка пролежала в жандармських архівах. Лише окремі поезії збірки, що випадково залишилися в приватних руках, поширювалися в Україні.

1847 1857 рр. за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві та за написання гостросоціальних віршів Шевченко був засланий рядовим солдатом до Орської фортеці, а згодом – в Оренбург та Новопетровське укріплення.

1848 р. – брав участь в Аральській експедиції, під час якої створив серію живописних полотен, написав поеми «Княжна», «Варнак», «Москалева криниця» та ін., вірші «І виріс я на чужині…», «Якби ви знали, паничі…», «У нашім раї на землі…» тощо.

1857 р. П. Куліш опублікував поему «Наймичка» без Імені автора.

1858 р. повернення до Петербурга.

1859 р. подорож в Україну.

1860 р. одержав звання академіка-гравера. Цього ж року побачило світ нове видання «Кобзаря».

10 березня 1861 р. – помер Т. Г. Шевченко в Петербурзі.

22 травня 1861 р. – перепохований у Каневі на Чернечій (нині Тарасовій) горі. Огляд творчості

Т. Шевченко залишив по собі збірку поезій «Кобзар», 9 повістей (із 20-ти задуманих), п’єсу «Назар Стодоля», декілька уривків інших драматичних творів, щоденник, листи.

Поетична збірка «Кобзар» названа в народі Книгою Правди. Це «епоха в історії духовного розвитку цілого народу українського», бо вона «відразу відкрила немов новий світ поезії» (І. Франко).

Перше видання «Кобзаря» припадає на 1840 р., Часи миколаївської реакції, коли переслідувалося кожне вільне слово, у суспільстві панували страх, ненависть, підозра, доноси, наклепи, продажність. Поява збірки стала благодатною зливою в суспільній пустелі. У Першому виданні «Кобзаря» було лише 8 творів. Відкривався він програмним віршем «Думи мої, думи мої,.-», у якому поет висловив свої гіркі роздуми й болісні переживання з приводу становища українського народу, гнівний протест проти національного й соціального гніту.

До збірки увійшли ранні твори Шевченка: «Думи мої, думи мої…», «Перебендя», «Катерина», «Тополя», «Думка» («Нащо мені чорні брови…»), «До Основ’яненка», «Іван Підкова», «Тарасова ніч».

Образ кобзаря, народного співця, виразника народних дум і прагнень українського народу фігурує в багатьох творах Т. Шевченка, вказуючи на високе призначення мистецтва та його роль у суспільному житті.

Твори з «Кобзаря» поширювалися а великою швидкістю, їх переписували, вчили напам’ять. Назву книжки перенесли на автора, додавши епітет «Великий». І тому Тарас Шевченко відомий у всьому світі як Великий Кобзар, співець життя народного.

У 1844 р. твори, що увійшли в перше видання «Кобзаря, разом з поемою «Гайдамаки» були перевидані окремою книжкою під назвою «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки Тараса Шевченка».

Видання «Кобзаря» 1860 р. позначилося схвальними рецензіями. Шевченка було назнано народним поетом, у нього «коло дум і почуттів перебуває в цілковитій відповідності зі змістом і ладом народного життя»(М. Добролюбов).


У 1876 р. всі поетичні твори Т. Шевченка українською мовою було видано в Празі двомі томами (другий містив нелегальні вірші та поеми). Етапи творчості:

I – ранній (1838 – 1843);

II – 1843 – 1847 рр.;

III – невольнича поезія (1847 1857):

1847 1850 рр.( Оренбург, Кос-Арал);

- 1850 -1857 рр. (Новопетровська фортеця);

IV – творчість після заслання (1857 1861).

І. Рання творчість

Шевченко виступає переважно як Романтик і реаліст Одночасно. Характерні риси:

Інтерес до незвичайного, яскравого, таємничого, фантастичного;

Піднесений стиль мовлення;

Розчуленість (сентиментальність);

Захоплення історичним минулим. Основні мотиви ранньої творчості:

- сирітство і соціальна нерівність («Тяжко-важко в світі жити»);

Трагічна доля жінки-покритки і розбещеність панів («.Катерина», «Мар’яна-черниця»);

- героїчне минуле України («Іван Підкова», «До Основ’яненка», «Тарасова ніч», «Гайдамаки», «Гамалія», історична драма «Микита Гайдай» (зберігся лише уривок));

- тема ролі поета в суспільному житті («Думи мої, думи мої…»);

- соціальна справедливість, прославляння благородства («Назар Стодоля»).

«Причинна» (1838) Жанр: Романтична балада з елементами реалізму. Сюжет,, композиція

Починається балада словами «Реве та стогне Дніпр широкий…». Перший строфоїд (пролог) Зображення природи під час бушування стихії, що є однією з ознак романтизму.

Другий строфоїд Експозиція Та Зав’язка. Перед читачем дівчина-сирота, яка живе серед чужих людей, настроєних до неї вороже. Вона покохала парубка, чекає на нього. Довга відсутність любого, гірка самотність і принижене становище вичерпали духовні сили нещасної сироти, вона змушена була звернутися до ворожки. їй наче «ворожка поробила» ходити І виглядати милого козаченька. Дівчина стала причинною (не в собі, хворою), ніби русалка блукає. «Така її доля», – щиро співчуває автор своїй безталанній героїні (третій строфоїд – Ліричний відступ).

Наступний строфоїд Кульмінація - загибель дівчини, подана у фантастичному плані, але без нагнітання жахів. Мають місце міфологічні персонажі русалки. Факти життя людей переплітаються з природою («защебетав соловейко», «треті півні: кукуріку!», «защебетав жайворонок» тощо).

Розв’язка Настає в той момент, коли приїздить парубок, який прагне зустрічі зі своєю коханою. Заставши її мертвою біля дуба, сам покінчує життя самогубством. Останній строфоїд балади «поховали громадою як слід, по закону» дівчину й парубка, але «нема. кому запитати, за що їх убито», бо сироти. За народними звичаями, на могилі дівчини посадили червону калину (символ дівчини), а над парубком явір та ялину (символ неодруженого парубка).

Використавши баладну форму, Т. Шевченко відобразив реальні життєві явища, народні вірування, звичаї, використав мовні засоби фольклорної поетики.

«Катерина» (1838)

Жанр: Ліро-епічна соціально-побутова поема з народного життя.

Тема: Розповідь про трагічну долю матері-покритки та дітей-безбатченків в експлуататорському суспільстві та зображення розбещеності російського офіцерства.

Сюжет і композиція

Ліричний вступ

Поема розпочинається зверненням-застереженням до дівчат не кохати москалів-паничів, бо їхня «любов» зрадлива, легковажна, а покинуті «москалями» дівчата часто гинуть морально або накладають на себе руки.

Сюжетна основа твору – Розповідь про нещасливе кохання сільської дівчини Катрі, яка на свою біду полюбила пана-офіцера. Зав’язка сюжету

Знайомство Катерини з офіцером Іваном, його від’їзд і народження у Катрі позашлюбного сина, що викликало осуд усього села.

Перший розділ Закінчується повідомленням про те, що «вернулись москалики, але «іншими шляхами (не до Катерини, яка все чекає на батька дитини). Батьки, прислухаючись до суспільної думки, не можуть чекати.

Pages: 1 2

Збережи - » Тарас Шевченко (1814 – 1861) – Біографічні відомості . З'явився готовий твір.

Тарас Шевченко (1814 – 1861) – Біографічні відомості





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.