Однією з найважливіших духовних потреб лю­дини є потреба в знаннях. Людина не народжується мудрою, навіть якби вона успадкувала гени найталановитіших батьків, адже без навчання не розвинеться жоден талант. Освіта допомагає людині стати справ­жньою людиною, навчає гуманно ставитися до інших людей, дає можливість орієнтуватися в навколиш­ньому світі та в самій собі. Саме освіта залучає лю­дину до досягнень культури. Кожна свідома людина має розвивати в собі потребу в знаннях і в пізнанні, щоб збагатити своє майбутнє. Згадаймо, якого значення освіті надавав Ярослав Мудрий, за що його й шанували відомі люди з усього світу і мали за честь із ним дружити. Пам’ятаймо Роксолану (роман П. Загребельного «Роксолана»), яка завдяки своїй наполегливості й освіченості допомага­ла рідній землі. Повернімось до сторінок роману І. Франка «Перехресні стежки», у якому перед чита­чем постає Євген Рафалович, людина мудра й освіче­на, яка змогла багато в чому допомогти простим лю­дям. Запорукою національної свідомості вважає осві­ченість народу П. Грабовський. До проблеми освіче­ності він звертався неодноразово у своїх віршах, ад­ресованих землякам. Освоїти «лан освіти» поет за­кликає у вірші «До українців». Тільки шляхом освіти, яка розплющить очі, допоможе національному проз­рінню, можна творити майбутню долю України. Думки про освіченість і невігластво знаходимо і в прислів’ях та приказках: світоч всесвіту — сонце, світоч людини — знання; розумним ніхто не родився, а навчився; навчання — світло, а невігластво — тьма тощо. Отже, тільки використовуючи надбання минуло­го, засвоюючи, поповнюючи знання й удосконалюю­чи їх, людина досягла прогресу. А щоб він не зупи­нився, кожне покоління має підготувати собі зміну, здатну відповідати вимогам часу. Тож справді «Не­освіченість — ніч розуму, ніч безмісячна і беззоря­на». (249 слів)