Я живу з родителями у двухкомнатной квартирі. У мене є своя кімната. У ній коштує письмовий стіл, ліжко, шафа для одягу. На підлозі лежить вовняний коврик, тому мені тепло ходити босоніж у будь-яку погоду. Ще в мене є полку для книг і комп’ютер

У батьківській кімнаті - диван, меблева стінка й телевізор. А перед ним - м’яке крісло, що дісталося нам від маминих батьків. Мені подобається сидіти в ньому, піджавши ноги, і читати. Воно таке м’яке й зручне, що один раз я навіть заснув у ньому. І мені приснився дивний сон. Начебто в мене звідкись узялося щеня. Кокер-Спанієль. Сірий із чорними плямами. Він був дуже гарний і увесь час грав і бігав. Всі щенята люблять багато рухатися, так вони розвиваються й швидко ростуть. Сон був такий реальний, що, прокинувшись, я дуже зачудувався, коли не знайшов щеня

А цей сон мені приснився саме в день мого народження. І мені стало небагато смутно. Я дуже люблю свою квартиру. Вона чиста й затишна. Але якби там було ще й щеня!

Увечері батько вернувся з роботи радісний, начебто дитина. У руках він тримав малюсінького кокер-спаниеля. Сірого із чорними плямами. «Це тобі подарунок!» - сказав батько

От так сюрприз! Як говорять, сон у руку. Тепер у нашій квартирі стало ще затишніше й тепліше. Тепліше й у мене на серце