Теорія відносності розглядає часові-просторово-тимчасові властивості фізичних процесів. Ці властивості залежать від полів тяжіння в даній області простору й часу. Теорія, що описує часові-просторово-тимчасові властивості в наближенні, коли полями тяжіння можна зневажити, називається теорією відносності. В основі теорії лежать два положення: принцип відносності, що означає рівноправність всіх инерциальних систем відліку, і сталість швидкості світла у вакуумі, її незалежність від швидкості руху джерела світла

Принцип симетрії затверджує, що якщо простір однородно, перенос системи як цілого в просторі не змінює властивостей системи. Якщо всі напрямки в просторі рівнозначні, то принцип симетрії дозволяє поворот системи як цілого в просторі. Принцип симетрії дотримується, якщо змінити початок відліку часу. Відповідно до принципу, можна зробити перехід в іншу систему відліку, що рухається щодо даної системи з постійною швидкістю

Закон збереження енергії

При будь-яких взаємодіях тіл енергія не зникає безвісти й не виникає з нічого. Енергія тільки передається від одного тіла до іншому або перетворюється з однієї форми в іншу. Внутрішня енергія U системи, ізольованої від будь-яких взаємодій із зовнішнім середовищем, не змінюється при будь-яких взаємодіях усередині системи. Отже, для ізольованої системи справедливе співвідношення:

U = const , або

D U = 0

Принцип Карно виражає собою досить цікаву особливість: він визначає загальну тенденцію в еволюції фізичного миру. Із часом у замкнутій ізольованій системі ентропія повинна постійно зростати. Функція стану термодинамічної системи, зміни якої в рівноважному процесі дорівнює відношенню кількості теплоти, повідомленого системі або відведеного від її, до термодинамічної температури системи. Нерівновагі процеси в ізольованій системі супроводжуються ростом ентропії, вони наближають систему до стану рівноваги, у якому ентропія максимальна

Є правилом, що ентропія безпосередньо пов’язана з імовірностями. Цей зв’язок можна представити математичним співвідношенням. М. Планк виразив співвідношення у вигляді наступної формули: S 0 = k ln P 0 , де k = 1,38*10 16 . у цьому вираженні S 0 - характеризує ентропію фізичної системи, а P 0 - число елементарних мікроскопічних станів - “комплексий”, як їх називає Планк.

Основні визначення

Атом - від грецького -неподільний, дрібна частка хімічного елемента, що зберігає його властивості. У центрі атома перебуває позитивно заряджене ядро, у якому зосереджена майже вся маса атома; навколо рухаються електрони, що утворять електронні оболонки, розміри яких визначають розміри атомів

Молекула - від латинського - маса, найменша частка речовини, що володіє всіма його хімічними властивостями. Складається з атомів, з’єднаних хімічними зв’язками

Речовиною називають кожний окремий вид матерії, що володіє за даних умов певними фізичними властивостями, наприклад: вода, залізо, кисень і др.

Елемент або елементарна речовина, складається з атомів тільки одного виду. З’єднання або складна речовина, складається із двох або більше різних атомів

Моль - одиниця кількості речовини, позначається - моль. 1 моль речовини містить 6,02 * 10 23 відповідних атомів. Моль- це число молекул кисню, що втримується в 32,0 г цього елемента. Число рівне 6,02 * 10 23 - називається числом Авогадро.

Закон Авогадро. Обсяг одного моля газоподібної речовини. - рівні обсяги газів при однакових температурі й тиску містять однакове число молекул. Обсяг одного моля газоподібної речовини дорівнює числу Авогадро - 6,022*10 23 моль -1 .

Число Авогадро-Число молекул або атомів в 1молі речовини, N a = 6,022*10 23 моль -1 .

Атомна вага елемента (приклади) - це вага авогадрова числа його атомів, виражений вграммах.

Приклад: атомна вага H = 1,01 г; атомна вага O = 16,00 г

Молекулярна вага - вага авогадрова числа його молекул, виражений вграммах.

Приклад: Молекулярна вага H 2 O = 2 (атомна вага H ) + 1 (атомна вага O ) = 2* (1,01) + 16,00 г = 18,02 г.

Хімічна формула речовини. Число й вид атомів можуть бути охарактеризовані за допомогою молекулярної формули, наприклад, молекула води може бути позначена H 2 O . Число й розташування атомів у молекулі можна бачити зі структурної формули. Так H 2 O має структурну формулу: H - O - H .

Хімічні реакції. Основні типи хімічних реакцій - це хімічне перетворення речовини в результаті його взаємодії з іншою речовиною, або наприклад у результаті горіння. Види: екзотермічна, ендотермічна

Рівняння хімічної реакції

1) 2 H 2 O + 1 O 2 = 2 H 2 O ;

2) 4 H 2 + 2 O 2 = 4 H 2 O - утворення води з елементів;

3) 2 H 2 O = 1 O 2 + 2 H 2 - розкладання води;

екзо- і ендотермічні реакції (визначення, приклади). Реакція, при якій виділяється тепло, називається екзотермічної (якщо реагують 1моль чистого водню й 0,5молячи чистого кисню, утвориться 1моль води, при цьому виділяється тепло, кількість якого дорівнює 68000 кал.); Реакція, при якій відбувається поглинання тепла, називається ендотермічної (при розкладанні в приладі 1молячи води на електродах утворяться 1моль водню й 0,5молячи кисню. Для того, щоб відбувалося розкладання води, необхідно затратити певну кількість енергії).

Тепломісткість речовини. Тепловий ефект реакції. 1моль кожної індивідуальної речовини має певну тепломісткість, так само як і масою. Ця тепломісткість є мірою енергії, що накопичується речовиною при його утворенні. Тепловий ефект хімічної реакції дорівнює різниці між тепломісткістю продуктів реакції й тепломісткістю реагуючих речовин

Адиттивность теплот реакцій (закон Гесса). Якщо реакцію можна представити у вигляді алгебраїчної суми двох або декількох послідовних реакцій, то теплота реакції дорівнює алгебраїчній сумі цих реакцій. Це узагальнення, застосовне до всіх реакцій, називається законом аддитивности теплот реакцій

Швидкості хімічних реакцій. Фактори, що впливають на швидкість реакції. CO + NO 2 = CO 2 + NO - відношення числа молей проеагировавшей NO 2 до проміжку часу називається швидкістю реакції

кіл-у прореагир. вещ.

Швидкість = —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і —і =

проміжок часу

= кількість речовини, прореагировавшего в одиницю часу

Швидкість реакції залежить від природи реагуючих речовин, також від концентрації реагуючих речовин і від температури

Залежність швидкості хімічної реакції від концентрації реагуючих речовин. У багатьох випадках, при підвищенні концентрації реагуючих речовин, швидкість реакції зростає. Всі речовини побудовані з молекул, тому для того щоб вступити в реакцію, дві молекули повинні досить зблизитися. Хімічна реакція залежить від зіткнень між реагуючими частками - атомами, молекулами. Концентрацію речовини можна як підвищувати, так і знижувати. У газах концентрація якого-небудь однієї реагуючої речовини може бути збільшена введенням дополнит. кіл-ва цієї речовини в реакційну суміш. Концентрація всіх компонентів можна збільшити одночасно, зменшуючи обсяг, займаний сумішшю

Вплив температури на швидкість реакції. Температурний коефіцієнт реакції. при підвищенні температури збільшується швидкість зіткнення молекул, що приводить до збільшення швидкості реакцій. Однак цей вплив температури на швидкість реакції дуже невелико по порівнянням із впливом підвищення ефективності зіткнень за рахунок кінетичної енергії. Зіткнення приводить до хімічної реакції тільки в тому випадку, якщо молекули, що зіштовхуються, мають енергію, що перевищує деяку певну величину

Енергія активації (визначення) - це енергія необхідна для перетворення реагуючих речовин у стан активованого комплексу

Pages: 1 2

Збережи - » Простір і час. Принцип відносності . З'явився готовий твір.