Образ автора - це точка зору, що відображає дійсність. “Євгеній Онєгін” - це лисичанський добуток. Образ автора тут не менш важливий, чим образ героїв. Епічним у романі є сюжет, а ліричним - авторське відношення до сюжету, персонажам, читачеві. Автор присутній у всіх сценах добутку, коментує їх, дає свої пояснення, судження й оцінки

Необхідно відзначити, що в романі “Євгеній Онєгін” важливу роль грають ліричні відступи, які перериваються оповіданням про долю героїв. У них Пушкін, відволікаючись від дії роману, розповідає про себе, ділиться своїми поглядами на культуру, літературу, мистецтво, мову. Образ Пушкіна в романі багатоликий: він виступає і як оповідач, і як персонаж роману - друг Онєгіна: “Онєгін, добрий мій приятель”. Також з автором зв’язане згадування його друзів і знайомих: Каверіна, Дельвига, Чаадаєва, Державіна. І, нарешті, він виступає як ліричний герой

Можна простежити всі етапи біографії поета: ліцей, Петербург, південне посилання, Михайловское. Образ автора змінюється в часі: Літа до суворої прози хилять, Літа очманілу риму женуть… Характер автора відображається в оцінках героїв, у відношенні до них і їхніх учинків. Всім персонажам роману Пушкін симпатизує, але найбільше - Тетяні Ларіної: “Я так люблю Тетяну милу мою!”. У них багато загального: у відношенні до природи, волі

Поет постійно підкреслює різницю між ним і головним героєм. Автор і Євгеній протиставляються у відношенні до театру: перший називає його “чарівним краєм”, другий бачить у ньому лише розвага, для героя характерний світський погляд на театр. Для Онєгіна природа - одне з ланок зміни занять, автор же любить природу

Вони по-раз ному ставляться до любові: для головного героя - це “наука страсті ніжної”, про себе ж поет говорить: Помічу до речі: всі поети - Любові мрійливої друзі. Важлива різниця в їхньому відношенні до літератури. Про Євгенія автор пише: Не міг він ямба від хорея, Як ми не билися, відрізнити Але в той же час між Пушкіним і Онєгіним є деяку подібність у поглядах: їх поєднує й поблажливе відношення до Ленскому, і предпочтенье Тетяни Ользі, і оцінка будинку Ларіних. Крім Тетяни, духовно близький до поета й далекий від Онєгіна Ленский. Так само, як і Пушкін, він поет

Однак у зображенні всіх персонажів, навіть Тетяни (у її листі), є присутнім іронія. Про Ленском автор пише: Мій бедный усі права захищені 2001-2005 Ленский! знемагаючи, Не довго плакала вона. На жаль! наречена молода Свого суму невірна. Автор виступає в ролі свідка й учасника подій. Він є хоронителем листа Тетяни й передсмертних віршів Ленского, які в той же час були доказом реального існування героїв. Однак поет у цьому непослідовний: те герой зображується як реально існуюча особа, те як створення фантазії автора

Наприклад, про Онєгіна він пише: З Їм подружився я в той час. Образ Пушкіна організує взаємини поета й читача. Автор те наближає його до себе, то віддаляє, іноді навіть повністю протиставляє себе читачеві. Поет ділиться з ним своїми планами, і читач виступає в ролі критика. Образ автора має велике значення в композиції роману: він служить для переходу від ліричної частини кэпической.

Образ Пушкіна сприяє розширенню границь роману, створенню “енциклопедії російського життя”. Добуток розповідається як би декількома перебивающими друг друга голосами, з яких одні перебувають поза подіями, інші знайомі з учасниками, треті самі безпосередньо включені в текст. Всі ці голоси об’єднані в авторському голосі, становлячи гаму його різноманітних проявів, і тому виникає відчуття складності й багатства авторської особистості, що характеризує роман