Так, Л. Фейхтвангер у романі «Тисяча дев’ятсот вісімнадцятий рік», написаному у вигляді серії драматичних сцен, намалював на тлі хроніки подій війни й революції образ позта-бунтаря Томаса Вендта, нащадка й Карла Моора, і «громадянина прийдешніх поколінь» Пози, і романтичних героїв-одинаків. У романі Б. Келлермана «9 листопада» рисується образ маси, що встала («Земля разверзлась, і вони вийшли на поверхню») і виростає фігура революційного героя - проповідника, визволителя.

Вітер революції розвіває підлоги сіркою солдатської шинелі революціонера Аккерма-на, передвіщаючи відновлення людства.