У центрі цього роману коштує конфлікт між головним героєм твору Євгенієм Онєгіним і суспільством. Онєгін - молодий дворянин, що належить до вищого світла Петербурга й живучий за його законами, виявляється “зайвим” у своєму колі, але в той же час не може знайти собі місця ні в якому іншому. Він живе, не маючи мети в житті, а також і інтересу до самого життя. Євгеній Онєгін нехтує все суспільство Петербурга, тому що сам є його породженням.

У першому розділі роману Пушкін знайомить читача зі своїм головним героєм - Онєгіним. Поет пише про те, що Євгеній дуже близький йому по душі, і порівнює його зі своїм гарним приятелем Чаадаєвим. Олександр Сергійович розповідає своєму читачеві про суспільство того часу, про його закони. Для того щоб виглядати розумною людиною, досить було уменья “у розмові торкнутися до всього злегка з ученим видом знавця”, мати гарні, доглянуті нігті, уміти робити дамам компліменти й висловлюватися по-французькому. Онєгін уже переситився таким життям, воно йому набридла: жодне з розваг світла не приносить йому в його вісімнадцять років ніякої радості:

Немає: рано почуття в ньому охолонули;

Йому знудив світла шум;

Красуні не довго були

Предмет його звичних дум;

Зради стомити встигли;

Друзі й дружба набридли…

Пушкін досконально описує нам життя Онєгіна, його характер, звички й зовнішній вигляд для того, щоб було легше й краще представити особистість цієї людини. Приїхавши в село після смерті дядька, Онєгін захоплюється природою, але для нього це просто зміна обстановки. Спочатку йому було цікаво:

Два дні йому здавалися нові… -

Але потім і все це йому набридло. Євгенію далекі провінційні дворяни і їхні розваги, він не цікавиться їхніми розмовами. Єдиний, з ким подружився Онєгін, - це Володимир Ленский - “красень у повному кольорі років, шанувальник Канта й поет”. Онєгін тягнеться до чистоти й щирості Ленского, хоча насправді подумки посміюється над наївністю юнака:

Він слухав Ленского з посмішкою…

Пушкін показує їхню дружбу як спілкування від “нема чого робити”. Євгеній, на відміну від Володимира, не дорожить нею.

Тут же, у селі, Онєгін знайомиться з Тетяною Ларіної - другим головним чином роману. Для Євгенія вона - лише одна з багатьох, тому що на той час він уже осяг “науку страсті ніжної”:

У красунь він вуж не закохувався,

А волочився як-небудь;

Відмовлять - миттю утішався;

Змінять -рад був відпочити…

Образ Тетяни є ідеальним образом жінки для поета А. С. Пушкіна. Вихована у дворянських традиціях, вона весь свій духовний і моральний мир створила на народній основі. На її погляди вплинула близькість до сільського життя, до російської природи, особлива атмосфера простоти. Дівчина була байдужна до інтересів помісного дворянства, любила самітність:

…Вона любила на балконі

Попереджати зорі схід,

Коли на блідому небокраї

Зірок зникає хоровод…

Зустрівши Євгенія, Тетяна закохується в нього без пам’яті й, не знаходячи іншого виходу, пише йому лист, де розповідає про свої почуття до нього. Лист вражає своєю щирістю й чистотою. Я вважаю, що на такий учинок могла зважитися дуже смілива дівчина, який важливі її почуття, а не тільки правила суспільства. Цим листом Тетяна хотіла довідатися, чи харчує Онєгін до неї які-небудь почуття.

Євгеній же, прочитавши лист юної дівчини, відповідає холодністю й читає їй мораль. Цьому можуть бути два пояснення: з одного боку, Онєгін не хотів втратити волю, женившись на Тетяні, а з іншого боку - він бачив у ній нерівну собі особу по соціальному стані. Вона зовсім нічого для нього не виходить, хоча він зауважує й цінує її сентиментальність і чистоту. Євгеній відмовляє Тетяні в любові й тим самим надходить стосовно неї дуже шляхетно, незважаючи на те що торкнуть її любов’ю й міг би скористатися наївністю юної, недосвідченої дівчини.

Художню оригінальність і унікальність роману надають ліричні відступи Пушкіна, вираження його душі, його гаряче й трепетне відношення до життя.

Я зазнала величезної насолоди, читаючи першого розділу чудового роману у віршах Олександра Сергійовича Пушкіна “Євгеній Онєгін”. Проблеми, підняті в ньому, актуальні й у наш час

Збережи - » Мої враження від перших розділів роману А. С. Пушкіна «Євгеній Онєгін» (5) - Твір по добутку А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” . З'явився готовий твір.