Казка «Три ведмеді» була написана Толстим в 1872 році для «Нової абетки». Оповідання її гранично наближене до реалістичного оповідання: у ній немає традиційних для народних казок зачину й кінцівки. Події розгортаються відразу ж, з перших фраз: «Одна дівчинка пішла з будинку в ліс. У лісі вона заблудилася й стала шукати дорогу додому, так не знайшла, а прийшла в лісі до будиночка».

З виразними деталями і повторами, що запам’ятовуються, зображуються кімнати ведмедів, обстановка в їхньому будиночку, сервіровка стола. Здається, начебто дитячими очами неквапливо й із цікавістю проглядаються всі ці побутові подробиці: три чашки - більша чашка, чашка поменше й синенька чашечка; три ложки - більша, середні й маленька; три стільці- великий, середньою й маленький із синенькою подушечкою; три ліжка - більша, середня й маленька

Дія розгортається поступово; маленькі слухачі й читачі можуть спокійно насолодитися повною свободою дій маленької героїні й уявити себе сидячими разом з нею в чашок з юшкою, що гойдаються на стільчику, що лежать на ліжках. Казкова ситуація настільки насичена діями й напруженим очікуванням розв’язки, що не відчувається відсутності діалогу в перших двох частинах казки. Діалог з’являється в останній, третій частині й, наростаючи, створює кульмінацію казки: ведмеді побачили дівчинку: «От вона! Тримай, тримай! От вона! Ай-я-яй! Тримай!» Відразу за кульмінацією треба розв’язка: дівчинка виявилася спритною - вона не розгубилася й вистрибнула вокно.

У казці письменник створив реалістичний образ російської дівчинки-селянки, хороброї, цікавої й пустотливої. Казка Толстого «Три ведмеді» дотепер одна із самих популярних серед дітей дошкільного віку