Наш національний будинок - колиска нашого народу. Саме в ній знайшли яскравий прояв спадковість традиції, естетичні основи. Будинок, як говорить народна мудрість, можна вважати теперішньою візитною картою Країни. Багато теплих добрих слів про будинок, садибу сказали наші письменники. Так, Олександр Довженко писав про неї: «… біла з теплим солом’яним дахом, що поростив зеленими оксамитовим мохами, архітектурна прамати пристановища людського. Незакрита, повсякчас відкрита для всіх, без стукоту у двері, без «можна?» і без «увійдіть!». Житло простої, як добре слово, і законне, немов його створювала не людська рука, а сама природа, немов зросло воно, як плід серед зелені й квітів».

В основному на всій території країни наприкінці XIX - на початку XX сторіч будинок являв собою одноповерхове спорудження. Найбільш заможні селяни, жителі приміських зон будували багатокамерні житло із трьох-чотирьох кімнат