Бельгія

Бельгія ставиться до числа малих капіталістичних країн Європи; менше її лише Люксембург і мікродержави. Територія Бельгії займає всього 30,5 тис. кв. км і населення її близько 10 млн. жителів.

Бельгія – високоиндустриальная країна, майже вся прокопчена димом заводських труб, густо перевита сталевими рейками й автострадами, з більшими містами й портами європейського й міжнародного значення, із широкими зовнішньоекономічними зв’язками.

При відносно малій чисельності жителів, Бельгія – одне із самих щільно населених, високоурбанизированних держав у світі, населення якого ськладається із двох національних груп – валлонів і фламандців; держава, що зуміла зберегти до наших днів свіжість народних звичаїв і традицій, що йдуть своїми коріннями в глибину століть, країна музеїв і архітектурних пам’ятників старовини.

Бельгія граничить із Нідерландами, ФРН, Люксембургом і Францією, лише вузька смуга Північного моря відокремлює її від Великобританії. У радіусі 250 км від Брюсселя – столиці країни – перебувають такі великі міста, як Амстердам, Роттердам, Кельн, Дюссельдорф, Лілль, Реймс. Таким чином, Бельгія розташована в центрі найбільш густонаселеної й промислово розвитої Європи. Через її територію здавна проходять транспортні шляхи, що зв’язують сусідні держави між собою й з Північним морем. Таке географічне положення сприяло високому рівню економічного розвитку й установленню великих міжнародних зв’язків і в той же час приносило країні багато лих. У Західній Європі було мало воєн, обошедших Бельгію.

Її розташування між великими західноєвропейськими країнами придбало новий аспект у зв’язку зі ськасуванням деяких митних обмежень у торгівлі із сусідніми країнами, які разом з Бельгією об’єдналися в1957 р. у Європейське економічне співтовариство. Бельгія стає як би географічним центром співтовариства, де розміщаються підприємства, що працюють на інші країни "загального ринку". Саме звідси зручніше за все експортувати в Рурський і Саарський райони ФРН, Люксембург, північну й східну Францію, Нідерланди й Великобританію, Бельгійський порт Антверпен перетворюється в один з найбільших по вантажообігу портів Європи, а Брюссель – в адміністративну й фінансову столицю "загального ринку". У Брюсселі розміщається й штаб – квартира НАТО. Багато західноєвропейських країн представлені в столиці трьома послами або представниками "при бельгійському королі", при раді НАТО й при "загальному ринку".

   

1. Природні умови й ресурси

Природа Бельгії в такому ступені змінений людиною, що природні ландшафти на її території майже не збереглися. Виключення становить гірський район Арденн. Природні умови Бельгія сприятливі як для населення, так і для господарського освоєння території. Рельєф у цілому рівнинний і не перешкоджає розвитку сільського господарства, транспорту й росту міст. Приблизно 3/4 країни зайнято низовиною; злегка підвищуючись від узбережжя вглиб материка до півдня, вона тільки на південно-сході переходить у невисокий гірський масив Арденни. Бельгійська низовина являє собою частину середньоєвропейської рівнини між низменностями Франції й ФРН.

Бельгійське морське узбережжя невелике – воно простягнулося всього на 65 км – і до того ж незручне для судноплавства, тому що позбавлено природних гаваней. У море тут упадають тільки дві невеликі ріки, причому устя їхній закриті шлюзами. Морський пологий берег ськладний в основному з тонкого білого піську і являє собою прекрасний природний пляж, що залучає туристів як з Бельгії, так і з інших країн.

До південно-сходу прибережна низовина підвищується, переміняючись смугою пересічених ріками горбкуватих рівнин з висотами від 100 до 200 м над рівнем моря. Це середня Бельгія. Рівнини ськладені третинними глинами й піськами, на яких сформувалися родючі лесові ґрунти, по своїх орних властивостях занимающие одне з перших місць у Європі. Це кращі сільськогосподарські вгіддя країни.

До півдня від рік Самбри й Маасу починається висока Бельгія, що помітно відрізняється по природних умовах від інших районів країни. Більша частина цієї території зайнята сильно зруйнованими Арденнами і їхніми передгір’ями. Це гірський масив з округленими вершинами й плоськими плато, ськладеними сланцями, піщаниками й вапняками.

Близькість Північного моря й теплого Північно-Атлантичного плину спричиняється формування на території Бельгії морського вологого клімату з м’якою зимою й прохолодним летом, з досить сприятливої для сільського господарства режимом опадів і температур. Переважають вітри, тому взимку й улітку панує похмура погода із частими мрячними дощами.

М’який клімат сприяє виростанню широколиственних лісів, що коштують із дуба, бука, граба і ясена. Однак високий ступінь освоєння території привів до ськорочення лісових масивів.

Тваринний мир корінних лісів зберігся головним чином в Арденнах, де зустрічаються ще качані, лані, козулі, зайці, білки, лісові миші.

Природні умови Бельгії в цілому сприятливі для розвитку сільського господарства. Однак країна відносно бідна корисними копалинами, необхідними для промисловості. Єдиний вид мінеральних ресурсів, якими Бельгія розташовує в достатній кількості – кам’яне вугілля. Запаси кам’яного вугілля становлять близько 6 млрд. т і зосереджені у двох басейнах: Північному, або Кампинськом, що є продовження Люксембурзького басейну в Нідерландах і Ахенського у ФРН, і Південному, котрий тягнеться вузькою смугою по долині Самбри, а потім Маасу від французької границі до границі із ФРН. Якість вугіль низьке, потужність шарів невелика, умови видобутку утруднені великою глибиною залягання й ськладним геологічним розташуванням шарів.

Господарське значення мають запаси будівельних матеріалів у долині Самбри й Маасу: граніту, вапна, глин і кварцових піськів, що послужили основою створення великої ськляної промисловості. Невеликі родовища залізних і свинцево-цинкових руд в Арденнах майже повністю вироблені.

2. Населення

Більше 1/2 населення Бельгії становлять фламандці й близько 2/5 – валлони. Крім того, у країні проживає близько 700 тис. осіб інших національностей – італійців, іспанців, німців, поляків і ін.

Майже все віруюче населення країни – політики. Релігійність бельгійців досить велика, у всякому разі її зовнішні прояви досить різноманітні. У містах і селищах багато католицьких храмів.

У Бельгії дві католицькі мови: французький і фламандський. Застосування їх у суспільному житті багато в чому визначається розподілом країни на дві язиково-територіальні зони – північну, фламандську (провінції Антверпен, Лимбург, Західна й Східна частина Брабанта) і південну, валлонськую (провінції Льепс, Епо, Намюр, Люксембург, і округ Нивель провінції Брабант) . У деяких валлонських сім’я ще говорять на валлонськом діалекті французької мови, однак у валлонських школах як рідна мова викладається літературна французька мова. Літературна фламандська мова схожа з голландським, однак розмовна фламандська мова, що ділиться на брабантсько-франськое й лимбургськое прислівника, трохи відрізняється від розмовного голландського.

Переважно здавна було за французькою мовою, поширення якого підтримувалося соціально-культурним впливом Франції.

Бельгія – одна з найбільш густонаселених країн миру. Вона посідає друге місце в Європі після Нідерландів. Особливо населена центральна частина країни – долина Самбри й Маасу й смуга уздовж осі Антверпен – Брюссель – Шарлеруа, де концентрується основне промислове, торгово-транспортне життя країни й розташовані найбільші міста.

У Бельгії майже немає незаселених територій і невикористовуваних земель, багато міст і селищ міського типу. Бельгія – одна із самих "традиційно міських" країн миру. У містах, до яких відносять населені пункти, проживає близько 70% усього населення. Однак границя між містом і селом досить умовне. Деякого села мають зовнішні ознаки міста, та й значна частина їхніх жителів працює поза сільським господарством. Тому фактично міське населення більше. Офіційно в країні налічується 5 більших (для Бельгії) агломерацій: Брюссель, Антверпен, Льепе, Гент і Шарлеруа. У цих агломераціях проживає більше чверті всього населення країни. Разом з тим трохи високоурбанизированних територій, що представляють ськупчення сформованих воєдино дрібних міст і промислових селищ, також можна вважати порівняно значними агломераціями, наприклад, Боринаж-Моне, Центр-Епо, Куртре, Алст-Нинове, Ла-лувьер-сенеф-манаж. Такі ськупчення відрізняються відсутністю чітко вираженого єдиного центра, що як би поглинає інші міста й селища. Міські агломерації так близько розташовані друг від друга, що зони їхнього впливу й границі забудов стикаються.

Pages: 1 2 3

Збережи - » Бельгія . З'явився готовий твір.

Бельгія





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.