Розглянемо більш докладно адміністративні правопорушення, що зазіхають на громадський порядок, а також адміністративну відповідальність, яка треба за здійснення таких правопорушень

Стаття 158 Коап РФ (“Дрібне хуліганство”)

Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе приставання до громадян і інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне накладення штрафу в розмірі від десяти до п’ятдесятьох рублів або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з утриманням двадцяти відсотків заробітку, а у випадку, якщо по обставинах справи, з урахуванням особистості порушника, застосування цих мір буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти доби

Дрібне хуліганство - адміністративне правопорушення, що зазіхає на громадський порядок. Воно свідчить про низьку культуру порушника, його егоїзмі, зневазі інтересам суспільства, інших людей, його навколишніх, про ігнорування правил пристойності й благопристойності

З об’єктивної сторони дрібне хуліганство являє собою дію, що порушує порядок і спокій громадян. Такими діями є, зокрема, нецензурна лайка в громадських місцях і образливе приставання до громадян. Перелік таких дій цим не вичерпується, що підкреслюється словами статті “ і інші подібні дії”.

Хуліганством може бути порушений громадський порядок у будь-якій сфері життя й діяльності громадян: на виробництві, у побуті, у культурно-просвітніх установах; у будь-якому знаходженні людей: на вулицях, у квартирах, у лісі й т.д.

Звичайно дрібне хуліганство відбувається при безпосередній присутності людей, тому що саме в такій обстановці порушникові вдається в найбільшій мері продемонструвати своя неповага до суспільства. Однак для наявності складу зазначеної провини ознака публічності не обов’язковий. Дрібне хуліганство буде мати місце й у тому випадку, коли особа зробила непристойні написи на заборі під час відсутності людей або коли вночі демонстративно порушується спокій сплячих людей

Із суб’єктивної сторони дрібне хуліганство характеризується наміром, звичайно прямим. Особа усвідомить, що його дії протиправні, воно передбачає, що в результаті їхнього здійснення будуть порушені громадський порядок і спокій громадян, і бажає цього. Але можливі випадки, коли порушник не бажає цього, але свідомо допускає. У таких випадках дрібне хуліганство відбувається з непрямим наміром. Елементом суб’єктивної сторони дрібного хуліганства є мотив задоволення індивідуальності потреб самоствердження шляхом ігнорування достоїнства інших людей

Суб’єктом дрібного хуліганства може бути особа, що досягла 16-літнього віку

За загальним правилом, як стягнення за дрібне хуліганство повинні застосовуватися штраф або виправні роботи в межах, зазначених у теперішній статті. Адміністративний арешт, як зазначено в статті, може застосовуватися лише у випадку, якщо по обставинах справи, з урахуванням особистості порушника, застосування штрафу або виправних робіт буде визнано недостатнім. Підставами для застосування як міра стягнення адміністративного арешту є, наприклад, здійснення поряд із дрібним хуліганством іншого серйозного адміністративного правопорушення, відсутність у правопорушника постійного місця проживання, здійснення в минулому хуліганських дій

Дрібне хуліганство відрізняється від хуліганських дій, карних по ч.1 ст. 213 КК РФ, меншим ступенем порушення громадського порядку. Грубі порушення громадського порядку, що виражає явна неповага до суспільства, що супроводжуються застосуванням насильства до громадян або погрозою його застосування, а дорівнює знищенням або ушкодженням чужого майна, утворять склад зазначеного злочину, а не адміністративної провини

Відповідно до роз’яснення Пленуму Верховного Суду РСФСР, що втримується в постанові від 24 грудня 1991 року за № 5 ( із внесеними в нього надалі змінами) “Про судову практику по справах про хуліганство”, “вирішуючи питання про отграничении кримінально карне хуліганство від дрібного, випливаємо враховувати ступінь порушення громадського порядку, що визначається на підставі сукупності обставин справи, включаючи місце й спосіб здійснення протиправних дій, їхня інтенсивність, тривалість і т.д.”

Цією же постановою роз’яснено: “ Дрібне хуліганство, що влекет адміністративну відповідальність, пов’язане з опором працівникові міліції, народному дружинникові, військовослужбовцеві при виконанні ними обов’язків по охороні громадського порядку, а дорівнює громадянинові у зв’язку з його участю в припиненні дрібного хуліганства, не повинне кваліфікуватися по ч.2 ст. 206 КК РСФСР ( у цей час ч.2. ст. 213 КК РФ). Такі дії, залежно від характеру зробленого опору, слід кваліфікувати по відповідній статті КК”.

Вивчаючи матеріали статистичної звітності по Ханти-Мансійському автономному окрузі за перший квартал 1998 року й за перше півріччя 1998 року ми бачимо, що зросла кількість адміністративних правопорушень по ст. 158 Коап “Дрібне хуліганство” , так, якщо в першому кварталі 1998 року по окрузі було зареєстровано 1732 правопорушення, то в другому кварталі ця цифра вже зросла до 2303 адміністративних правопорушень, тобто вже на 571 правопорушення більше, ніж у першому кварталі. А всього за перше півріччя 1998 року по Ханти-Мансійському автономному окрузі зареєстровано 4035 правопорушень ст. 158Коап “Дрібне хуліганство” (див. додаток 1 і додаток 2).

Стаття 159 Коап РФ (“Стрілянина з вогнепальної зброї в населених пунктах і в не відведені для цього місцях або з порушенням установленого порядку”)

Стрілянина з вогнепальної зброї в населених пунктах і в не встановлені для цього місцях, а також у відведених місцях з порушенням установленого порядку - тягне накладення штрафу в розмірі від двадцяти до п’ятдесятьох рублів з конфіскацією зброї й бойових припасів або без такий

1. Правопорушення, зв’язані зі стріляниною з вогнепальної зброї в населених пунктах і в інших не відведені для цього місцях, а також і у відведених місцях, але з порушенням установленого порядку, зазіхають на громадський порядок і особисту безпеку громадян

Федеральний закон РФ від 13 грудня 1996 року “Про зброю” регулює відносини, що виникають при звороті цивільного, службового, а також бойової ручної стрілецької й холодної зброї на території Російської Федерації. Він спрямований на захист життя й здоров’я громадян, власності, забезпечення суспільної безпеки, охорону природних ресурсів, боротьбу зі злочинністю, незаконним поширенням зброї

Даний закон з метою усунення різного, тобто неоднозначного, розуміння й тлумачення визначає ряд основних понять, що мають безпосереднє відношення до коментованої статті:

зброя - пристрій і предмети, конструктивно призначені для поразки живої або іншої мети, подачі сигналів;

вогнепальна зброя - зброя, призначена для механічної поразки мети на відстані снарядом, що одержує спрямовану дію за рахунок енергії порохового й іншого заряду

2. Названий закон відносить до вогнепальної зброї: а) цивільна вогнепальна зброя - самооборони, спортивн і мисливське, включаючи гладкостовбурне; б) службова вогнепальна зброя; в) бойова ручна стрілецька зброя

При цьому кожній із зазначених видів вогнепальної зброї може з’явитися знаряддям здійснення правопорушення, передбаченого ст. 159 Кодексу, незалежно від способу його виробництва - заводського або саморобного

3. Газова зброя самооборони: газові пістолети й револьвери, механічні розпилювачі, аерозольні й інші пристрої, споряджені сльозоточивими або дратівними речовинами, електрошокові й іскрові розрядники; спортивна й мисливська пневматична й сигнальна зброя; будівельні пістолети, ракетниці, взривпакети й інші імітаційно-піротехнічні й освітлювальні засоби - не ставляться до вогнепальної зброї й не можуть розглядатися як правопорушення по ст. 159 Кодексу

Pages: 1 2 3

Збережи - » Адміністративні правопорушення, що зазіхають на громадський порядок . З'явився готовий твір.