Малюючи портрет героїні, автор, щоб показати її вродливою, привабливою, не скупиться на фарби. У неї «біле, рум’яне личко, як яблучко наливчате; очі оксамитові, чорні… Дві чорні брови, мов дві чорні п’явки… Сама — невеличка, метка й жвава, з веселою на виду усмішкою, вона так і вабила до себе». Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка (Чіпку).

Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, рум’яне личко, вся невеличка в’юнка постать «польової царівни», мов у дзеркалі, відбивають її внутрішні якості, основні риси характеру дівчини.

Pages: 1 2