Кожний з нас, кожний з тих, хто вважає себе часткою світового людства, зобов’язаний знати, яке вплив робить людська діяльність на навколишній нас мир і почувати на собі частку відповідальності за ті або інші дії. Саме людина є причиною власних побоювань із приводу природи, як будинок, що дає їжу, тепло й інші умови для його нормального життя. Людська діяльність є досить агресивною й активно руйнуючою (перетворюючої) силою на нашій планеті. Людина із самого початку свого розвитку почувала себе хазяїном усього, що його оточує. Але, як говорить прислів’я: “Не рубай сук, на якому сидиш”. Одне невірне рішення й, можливо, знадобляться десятки, а те й сотні років на виправлення фатальної помилки. Природний баланс досить тендітний. Якщо серйозно не задуматися про свою діяльність, то ця сама діяльність неодмінно почне душити саме людство. Це ядуха вже почалася в якімсь ступені і якщо його не зупинити, то воно моментально почне розвиватися з неимоверно швидкою швидкістю .

Однак перші кроки назустріч природі вже робляться, природу починають поважати, доглядати за нею й підтримувати в ній елементарний порядок. Хоча й надходять всі нові й нові забруднення, величезне число усувається, але це мало. Забруднення потрібно не усувати, а запобігати

Потрібно всесвітнє об’єднання, довга, злагоджена й цілеспрямована діяльність рушійних і виробляючих сил планети

Але, спочатку, для того, щоб боротися проти впливу людини на навколишню природу необхідно з’ясувати вплив людської діяльності на окремі розділи природи. Це знання дозволяє людству більше глибше вивчити проблему, з’ясувати які причини послужили порушенню природного балансу й погіршенню екологічного стану. Також глибоке вивчення розділів природи дозволяє розробити оптимальні плани виправлення положення на земній кулі за більше короткі строки

Рішенням проблеми навколишньої природи - якщо врахувати витрати на дослідження, створення нових технологій, переустаткування виробництва й відновлення, хоча б часткове, зруйнованих природних систем - виростає в чи не саму велику, масштабну й дорогу програму

Вплив - безпосередній вплив господарської діяльності людини на навколишнє природне середовище. Всі види впливу можна об’єднати в 4 тип: навмисне, ненавмисне, пряме й непряме (опосередковане).

Навмисний вплив відбувається в процесі матеріального виробництва з метою задоволення певних потреб суспільства. До них ставляться: видобуток корисних копалин, будівництво гідротехнічних споруджень (водоймищ, зрошувальних каналів, ГЕС), вирубка лісів для розширення землеробських площ і для одержання деревини й др.

Ненавмисний вплив виникає побічно з першим типом впливу, зокрема, видобуток корисних копалин відкритим способом приводить до зниження рівня ґрунтових вод, до забруднення повітряного басейну, до утворення техногенних форм рельєфу (кар’єри, терикони, хвостохранилища ). Будівництво ГЕС сполучене з утворенням штучних водоймищ, які впливають на середовище: викликають підвищення рівня ґрунтових вод, міняють гідрологічний режим рік і т.д. При одержанні енергії із традиційних джерел (вугілля, нафта, газ) відбувається забруднення атмосфери, поверхневих водотоків, підземних вод та ін.

Як навмисні, так і ненавмисні впливи можуть бути прямими й непрямими

Прямі впливи мають місце у випадку безпосереднього впливу господарської діяльності людини на середовище, зокрема іригація (зрошення) безпосередньо впливає на ґрунт і змінює всі процеси, зв’язані сней.

Непрямі впливи відбуваються опосередковано - через ланцюжки взаємозалежних впливів. Так, навмисні непрямі впливи - це застосування добрив і безпосередній вплив на врожайність культур, а ненавмисні - влиян ие ае розолей на кількість сонячної радіації (особливо в містах) і т.д.

Вплив гірського виробництва на середовище - многообразно проявляється в прямому й непрямому впливі на природні ландшафти. Найбільші порушення земної поверхні відбуваються при відкритому способі розробки корисних копалин, на частку якого в нашій країні доводиться більше 75% обсягу гірського виробництва

У цей час загальна площа земель, порушених при видобутку корисних копалин (вугілля, залізні й марганцеві руди, нерудна сировина, торф і ін.), а також зайнятих відходами гірського виробництва, перевищила 2 млн га, з яких 65% доводиться на європейську частину країни. Тільки в Кузбасі вугільними кар’єрами зараз зайнято більше 30 тис. га земель, у районі Курської магнітної аномалії (КМА) - не більше 25 тис. га родючих земель

Підраховано, що при видобутку 1 млн т залізної руди порушується до 640 га землі, марганцевої - до 600 га , вугілля - до100 га. Гірське виробництво сприяє знищенню рослинного покриву, виникнення техногенних форм рельєфу (кар’єри, відвали, хвостохранилища та ін.), деформації ділянок земної кори (особливо при підземному способі видобутку корисних копалин).

Непрямі впливи проявляються в зміні режиму ґрунтових вод, у забрудненні повітряного басейну, поверхневих водотоків і підземних вод, а також сприяють підтопленню й заболочуванню, що в остаточному підсумку приводить до підвищення рівня захворюваності місцевого населення. Серед забруднювачів повітряного середовища виділяється насамперед запиленность і загазованість. Підраховано, що з підземних гірських вироблень шахт і рудників щорічно надходить близько 200 тис. т пилу; видобуток вугілля в кількості 2 млрд т у рік приблизно з 4000 шахт у різних країнах миру супроводжується виділенням в атмосферу 27 млрд м 3 метану й 17 млрд м 3 вуглекислого газу. У нашій країні при розробці вугільних родовищ підземним способом також фіксуються значні кількості метану й З 2 , що надходять у повітряний басейн: щорічно в Донбасі (364 шахти) і в Кузбасі (78 шахт) викидається відповідно метану 3870 і 680 млн м 3 і вуглекислий гази - 1200 і 970 млн м 3 .

Гірське виробництво негативно впливає на поверхневі водотоки й підземні води, які сильно забруднюються механічними домішками й мінеральними солями. Щорічно з вугільних шахт на поверхню откачивается близько 2,5 млрд м 3 забруднених шахтних вод. При відкритих гірських роботах у першу чергу виснажуються запаси високоякісних прісних вод. На кар’єрах Курської магнітної аномалії інфільтрація із хвостохранилищ перешкоджає зниженню рівня верхнього водоноса обрію на 50 м , що приводить до підйому рівня ґрунтових вод і заболочуванню прилягаючої території

Негативно впливає гірське виробництво й на надра Землі, тому що в них захороняют відходи промислового виробництва, радіоактивні відходи (у США - 246 полігонів підземного поховання) і ін. У Швеції, Норвегії, Англії, Фінляндії в гірських виробленнях улаштовують сховища нафти й газу, питної води, підземні холодильники й др.

Вплив на гідросферу - людин почав впливати на гідросферу й водний баланс планети. Антропогенні перетворення вод континентів уже досягли глобальних масштабів, порушуючи природний режим навіть найбільших озер і рік земної кулі. Цьому сприяли: будівництво гідротехнічних споруджень (водоймищ, зрошувальних каналів і систем перекидання вод), збільшення площі зрошуваних земель, обводнювання посушливих територій, урбанізація, забруднення прісних вод промисловими, комунальними стоками. У цей час у світі є й будується близько 30 тис. водоймищ, обсяг вод яких перевищив 6000 км 3 . Але 95% цього обсягу доводиться на великі водоймища. У світі є 2442 великих водоймищ, при цьому їхня найбільша кількість доводиться на Північну Америку - 887 і Азію - 647. На території колишнього СРСР було побудовано 237 великих водоймищ

У цілому поки площі водоймищ у світі становлять усього 0,3% земельних угідь, але при цьому збільшують річковий стік на 27%. Однак, великі водоймища впливають на навколишнє середовище: змінюють режим ґрунтових вод, їхньої акваторії займають більші ділянки родючих земель, приводять до вторинного засолення ґрунтів

У Росії великі водоймища (90% з 237 у б. СРСР), що мають площу дзеркала 15 млн га, займають близько 1% її території, але із цієї величини 60 -70% становлять затоплені землі. Гідротехнічні спорудження приводять до деградації річкових екосистем. В останні роки в нашій країні складені схеми поліпшення технічного-природно-технічного стану й благоустрою деяких великих водоймищ і каналів. Це дозволить зменшити ступінь їхнього несприятливого впливу на навколишнє природне середовище

Pages: 1 2