Вплив на тваринний мир - тварини разом з рослинами відіграють виняткову роль у міграції хімічних елементів, що лежить в основі існуючих у природі взаємозв’язків; вони також важливі для існування людини як джерело їжі й різних ресурсів. Однак господарська діяльність людини сильно вплинула на тваринний мир планети. По даним Міжнародного сполучника охорони природи, з 1600 р. на Землі вимерло 94 виду птахів і 63 виду ссавців. Зникли такі тварини, як тарпан, тур, сумчастий вовк, європейський ібіс і ін. Особливо постраждала фауна океанських островів. У результаті антропогенного впливу на материках зросла кількість зникаючих і рідких видів тварин (бізон, викунья, кондор і ін.). В Азії загрозливо скоротилася чисельність таких тварин, як носоріг, тигр, гепард, др.

У Росії до початку нинішнього століття окремі види тварин (зубр, річковий бобр, соболь, хохуля, кулан) стали рідкими, тому для їхньої охорони й відтворення були організовані заповідники. Це дозволило відновити популяцію зубра, збільшити чисельність амурського тигра, білого ведмедя

Однак в останні роки на тваринному світі негативно позначається надмірне застосування мінеральних добрив і пестицидів у сільському господарстві, забруднення Світового океану й ін. антропогенні фактори. Так, у Швеції застосування пестицидів привело до загибелі насамперед птахів-хижаків (сапсан, боривітер, орлан-белохвост , пугач, ушастая сова), гинуть жайворонки, граки, фазани, куріпки й ін. Аналогічна картина відзначається в багатьох західно-європейських країнах. Тому при зростаючому антропогенному навантаженні багато видів тварин мають потребу в подальшій охороні й відтворенні

Вплив на земну кору - людин став втручатися в життя земної кори, будучи потужним рельефообразующим фактором. На земній поверхні виникли техногенні форми рельєфу: вали, виїмки, бугри, кар’єри, котловани, насипи, терикони й ін. Відзначено випадки прогинання земної кори під великими містами й водоймищами, останні в гірських районах привели до збільшення природної сейсмічності. Приклади таких штучних землетрусів, які були обумовлені заповненням водою улоговин великих водоймищ, є в Каліфорнії, США, на півострові Индостан. Такий тип землетрусів добре вивчений у Таджикистані на прикладі Нукерского водоймища. Іноді землетруси можуть викликатися відкачуванням або закачиванием відпрацьованих вод зі шкідливими домішками глибоко під землю, а також інтенсивним видобутком нафти й газу на великих родовищах (США, Каліфорнія, Мексика).

Найбільший вплив на земну поверхню й надра робить гірське виробництво, особливо при відкритому способі видобутку корисних копалин. Як ми вже відзначали вище, при цьому способі вилучаються значні площі земельних угідь, відбувається забруднення навколишнього середовища різними токсикантами (особливо важкими металами). Локальні прогинання земної кори в районах видобутку вугілля відомі в Силезском районі Польщі, у Великобританії, у США, Японії й ін. Людина геохимически змінює склад земної кори, добуваючи у величезній кількості свинець, хром, марганець, мідь, кадмій, молібден і др.

Антропогенні зміни земної поверхні також зв’язані з будівництвом великих гідротехнічних споруджень. ДО 1988 р. в усьому світі побудовано більше 360 гребель (висотою 150 - 300 м), з них у нашій країні 37. Сумарний вплив ваги гребель, а також процеси вищелачивания приводять до значного осідання їхніх підстав з утворенням тріщин (у підставі греблі Саяно-Шушенской ГЕС відзначені тріщини довжиною до 20 м). Більша частина Пермської області щорічно осідає на 7 мм , тому що чаша Камського водоймища з величезною силою давить на земну кору. Максимальні величини й швидкості осідання земної поверхні, викликувані заповненням водоймищ, значно менше, ніж при видобутку нафти й газу, більших відкачках підземних вод

Для порівняння вкажемо, що Японські міста Токіо й Осака через відкачку підземних вод і ущільнення пухких порід за останні роки опустилися на 4 м (при щорічній швидкості опади до 50 див ). Таким чином, тільки детальні дослідження взаємозв’язків природних і антропогенних рельефообразующих процесів допоможуть усунути небажані наслідки впливу господарської діяльності людини на земну поверхню

Вплив на клімат - у деяких регіонах земної кулі в останні роки ці впливи стали критичними й небезпечними для біосфери й для існування самої людини. Щорічно в результаті господарської діяльності людини в усьому світі надходження забруднюючих речовин в атмосферу склало: диоксида сірки - 190 млн т, оксидів азоту - 65 млн т, оксидів вуглецю - 25,5 млн т и т.буд. Щорічно при спалюванні палива крім того викидається більше 700 млн тонн пилуватих і газоподібних з’єднань. Все це приводить до збільшення концентрації в атмосферному повітрі антропогенних забруднювачів: моноксида й диоксида вуглецю, метану, оксидів азоту, диоксида сірки, озону, фреонів і ін. Вони впливають на глобальний клімат, викликаючи негативні наслідки: “парниковий ефект”, виснаження “озонного шару”, кислотні дощі, фотохімічний смог і др.

Збільшення концентрації парникових газів в атмосфері привело до глобального потепління клімату: середня температура повітря підвищилася на 0, 5-0,6 0 С (у порівнянні з доиндустриальним періодом), а до початку 2000 р. це підвищення складе 1,2 0 С и к 2025 р. може досягти 2,2-2,5 0 С. Для біосфери Землі така зміна клімату може мати як негативні, так і позитивного екологічного наслідку

До першого можна віднести: підвищення рівня Світового океану (сучасна швидкість підйому вод становить приблизно 25 див за 100 років) і його негативні наслідки; порушення стабільності “вічної мерзлоти” (збільшення протаивания ґрунтів, активізація термокарства ) і др.

До позитивних факторів варто віднести: збільшення інтенсивності фотосинтез, що може впливати на врожайність багатьох сільськогосподарських культур, а в деяких регіонах - на ведення лісового господарства. Крім того, такі зміни клімату можуть вплинути на річковий стік великих рік, а значить і на водне господарство в регіонах. Палеогеографічний підхід (з обліком климатов минулого) до даної проблеми допоможе дати прогноз змін не тільки климатов, але й інших компонентів біосфери вбудущем.

Вплив на морські екосистеми - воно проявляється в щорічному надходженні на акваторії водойм величезної кількості забруднюючих речовин (нафта й нафтопродукти, синтетичні поверхнево-активні речовини, сульфати, хлориди, важкі метали, радіонукліди й ін.). Все це викликає в остаточному підсумку деградацію морських екосистем: евтрофирование , зниження видової розмаїтості, заміна цілих класів донної фауни на стійкі до забруднення, мутагенность донних опадів та ін. Результати екологічного монітора морів Росії дозволили ранжировать останні по ступені деградації екосистем (у порядку убування масштабів змін): Азовське - Чорне - Каспійське - Балтійське - Японське - Баренцево - Охотське - Біле - Лаптєвих - Карське - Східно^-Сибірське - Берингове - Чукотське моря. Очевидно, що найбільше яскраво негативні наслідки антропогенного впливу на морські екосистеми проявляються в південних морях Росії

Для рішення екологічних проблем морів у рамках спеціальної Програми комплексного екологічного моніторингу океану вже проводяться широкі дослідження з метою прогнозу стану природного середовища в басейнах південних морів

Висновок

На закінчення з викладеного матеріалу можна зробити висновок, що односпрямована діяльність людини може викликати колосальні руйнування в природної екосистеме, що спричинить надалі більші витрати на відновлення

Pages: 1 2