Рефлекс - відповідна реакція організму не зовнішнє або внутрішнє роздратування, здійснювана й контрольована центральною нервовою системою. Розвиток подань про поводження людини, що завжди було загадкою, було досягнуто в роботах росіян учених И. П. Павлова й И. М. Сєченова. Рефлекси безумовні й умовні. Безумовні рефлекси - це вроджені рефлекси, які успадковуються потомством від батьків і зберігаються протягом всього людини життя. Дуги безумовних рефлексів проходять через спинний мозок або стовбур мозку. Кора більших півкуль не бере участь у їхньому утворенні. Безумовні рефлекси забезпечують пристосування організму тільки до тих змінам середовища, з якими часто зустрічалися багато поколінь даного виду

До безумовних рефлексів ставляться:

Харчові (слиновиділення, ссання, ковтання);

Оборонні (кашель, чихание, миготіння, отдергивание руки від гарячого предмета);

Орієнтовні (скошування очей, повороти голови);

Полові (рефлекси, пов’язані з відтворенням і доглядом за потомством)

Значення безумовних рефлексів полягає в тім, що завдяки їм зберігається цілісність організму, підтримка сталості внутрішнього середовища й відбувається розмноження

Умовні рефлекси - це рефлекси, які легко здобуваються організмом протягом життя й утворяться на основі безумовного рефлексу при дії умовного подразника (світло, стукіт, час і т.д.). И. П. Павлов вивчав утворення умовних рефлексів на собаках і розробив методику їхнього одержання. Для вироблення умовного рефлексу необхідний подразник - сигнал, що запускає умовний рефлекс, багаторазове повторення дії подразника дозволяє виробити умовний рефлекс

Якщо не підкріплювати якийсь час умовний подразник безумовним , то наступає гальмування умовного подразника. Але не зникає зовсім. При повторенні досвіду рефлекс дуже швидко відновлюється. Гальмування спостерігається й при впливі іншого подразника більшої сили