Добрий ранок! І воно воістину добре: на вулиці світло, ясно, сонце посміхається вам і нашим гостям. Незважаючи на похмуру погоду, ми щасливі, тому що ви з ранку знайшли в собі сили піднятися, подивитися в дзеркало, посміхнутися й прийти в школу, щоб знову зібратися разом. Подивитеся один на одного й посміхніться.

Тлумачний словник живої великоросійської мови Володимира Даля ЩАСТЯ ( з-частье, частка, пай) порівн. доля, доля, частина й доля, частка. Таке наше щастя, що на мосту із чашкою. Усякому своє щастя; у чуже щастя не заїдеш. Випадковість, бажана несподіванка, талан, удача, успіх, спорина в справі, не по рассчету, счасть, счастки ж. мн. сівба. вост. зап. і счаски, пск. счас. Кому щастя (хто щасливий) у грі, тому нещастя (той нещасливий) в одруженні. Эко щастя: два гриби на ложку, третій до стебла пристав! Кому щастя, кому негода. Від своїх счасток не відмовлятися. По счасткам, я сам там був. На щастя, навмання, наудачу. На щастя мужик і хліб сіяє.

Благоденство, благополуччя, земне блаженство, бажана насущне життя, без горя, смут, тривоги; спокій і достаток; взагалі, все бажане, все те, що покоит і доводить людини, по убежденьям, смакам і звичкам його. Жити в счастии, у часі, благоденствувати.

Щастя в нас, а не вкруг так біля. Домашнє щастя, рада так любов. Лади, у сім’ї, велике щастя! Дасть Бог здоров’я, дасть і щастя. Щастя мати, щастя мачиха, щастя скажений вовк. Із щастям на скарб набредеш, без щастя й гриба не знайдеш. Щастя, що весняне цебро (ненадійно). Щастя - що ціпок: про два кінці. Щастя дорожче богатирства. Щастя дорожче розуму, багатства та ін. Щастя, що трястье: на кого захоче, на того й нападе. Щастя так трястье, на кого нападе! У сутичці, щасті велика справа. Нині про татарське щастя тільки в казках чути. Перше щастя - коли сорому в очах немає. Щастя велике, так розуму мало. Дурневі скрізь щастя. У нього дурне щастя: ослине, воляче щастя. Щастя із щастям зійдеться, і те без розуму не разминется. Щастя з нещастям змішалося - нічого не залишилося. Дурному щастя, розумному Бог дає. Сьогодні щастя, завтра щастя - помилуй Бог, а розум-те де? Не те щастя, про що в сні мариш, а от те щастя, на чому сидиш так їдеш

Счастный, счастковый, до щастя, счасткам относящ. Щаслива людина, кому все вдається, удатный, щасливий; - випадок, бажаний, благополучний. - день, що приніс бажане. - життя, покійна, без лих. Двойчатка щаслива. Щасливий твій Бог! щастя твоє, що так трапилося. На щасливого й звір приборкується, на нещасного всякий гад піднімається, про дружину. Щасливий до обіду, фатальний під обух. Щаслива, легка рука. Щасливо грати - людей оббирати; нещасливо грати - себе кривдити. Не народися ні розумний, ні гарний, а народися щасливий. Не народися ні гарний, ні пригожий, народися щасливий. У пику (на пику, з пики) щасливий, красавчик. Щасливому й проміж пальців грузне. Щасливому (богатому) не що деется: живе так гріється. Щасливий скакає, бессчастный плаче. Не та щаслива, котра в батька, а та щаслива, котра в чоловіка. Щасливець, -вица, щаслива людина удатный, щасливий. Божі племяннички щасливчики, у кого бабуся ворожить. Таланити кого, ощасливити, робити щасливим, наділяти щастям, чим-небудь бажаним.

Даль - збирач російських слів і кожне слово він ілюстрував вираженнями, приказками, прислів’ями з живого розмовного мовлення

Учителька затверджує, що людина буває по-справжньому щасливий тільки тоді, коли приносить людям користь. З нею солідарний і поет Б.Дубровин. Він пише:

Але тільки ви не гайтеся,

Не чекайте,

Не зупиняйтеся на шляху

И якщо бути щасливими хочете,

Іншому потрібно щастя принестися