” Рубання вишневого саду припиняють. Але як тільки колишні власники покинули маєток, сокири знову застукали. Новий власник поспішає перетворити свою ідею вдело.

Представниками майбутнього Росії є Трофимов і Аня. Петро Трофимов вірно дивиться на багато життєвих явищ, здатний захопити образною, глибокою думкою, і під його впливом Аня швидко росте духовно. Але слова Пети про майбутнє, його заклики працювати, бути вільними, як вітер, іти вперед невизначені, носять занадто загальний, мрійливий характер. Петя вірить в “вище щастя”, але як його досягти, він не знає. Мені здається, Трофимов - це образ майбутнього революціонера. “Вишневий сад” був написаний Чеховим у період передреволюційних хвилювань

Письменник переконано вірив у настання кращого майбутнього, у неминучість революції. Творцями нового, щасливого життя він уважав молоде покоління Росії. У п’єсі “Вишневий сад” цими людьми є Петя Трофимов і Аня. Революція свершилась, наступило “світле майбутнє”, але “вищого щастя” народу воно не принеслося

Мені ближче герой комедії Лопахин. Своєю працею, завзятістю й старанням він домігся своєї мети - купив маєток, де “дід і батько були рабами, де їх не пускали навіть у кухню”. Став богатым, шановним людиною. Звичайно, є в ньому й негативні риси характеру: прагнення до наживи, звичка “розмахувати руками”. Але Лопахин прагне поліпшити своє утворення, довідатися щось нове

На відміну від Пети Трофимова в Єрмолая Олексійовича слово не розходиться зі справою. При його спразі збагачення в нього залишився жаль до ближнього. У Лопахине мені подобаються оптимізм, працьовитість, тверезий погляд на речі. Вся Росія початку XX століття, на мій погляд, відбилася в п’єсі Чехова. І нині можна зустріти таких непрактичних, що втратили ґрунт під ногами людей, як Раневская й Гаїв

Живі й ідеалісти, подібні до Пете Трофимову й Ані, а от таких, як чеховський Лопахин, зустріти досить важко: у сучасних підприємцях дуже часто відсутні ті привабливі риси особистості, які мені сподобалися в цьому герої. На жаль, у нашім суспільстві на авансцену з кожним днем усе впевненіше виходять “лакеї Яші”. Про цього героя в моєму творі немає ні слова, тому що я обмежена часом екзаменаційної роботи. Я могла б багато чого сказати й про нього, і про інших персонажів п’єси Чехова “Вишневий сад”, тому що цей добуток дає невичерпний матеріал для міркувань про долю Росії

Pages: 1 2