Загальна тривалість опадів на більшій частині території Якутії міняється в межах 1100-1700 година. У південно-західній частині території, на Алданском нагір’я й на схилах Верхоянського, Сунтар-Хаята, Черского й Момского хребтів вона коливається в межах 1900-2400 година. У річному ході найменша тривалість опадів спостерігається в травні-липні, а на островах і морському узбережжі - у лютому-квітні. Зі збільшенням тривалості звичайно зменшується інтенсивність опадів. Максимальна інтенсивність опадів у п’ятихвилинному інтервалі по території Якутії коливається в межах 1, 2-2,0 мм/хв, а на островах полярних морів і в прибережній тундровій зоні 0, 4-0,6 мм/мін

У середньому за рік на території республіки випадає опадів у твердому виді від 25% на півдні до 50% на островах; рідких опадів від 30% на островах до 70% на півдні; змішаних - від 5-6% у центральних районах до

16-17% на островах. Через незначну кількість опадів, що випадають узимку, сніжним покрив на гнітючій території має невелику потужність. У районах гірських хребтів Верхоянського, Сунтар-Хаята, Черского, Момского висота сніжного покриву розподіляється дуже нерівномірно. На більших висотах на відкритих місцях сніг звичайно здуває, а в знижених місцях, а також у подветренних елементах рельєфу відбувається нагромадження (акумуляція) снігу

На захищені від вітру ділянках висота сніжного покриву трохи більше, ніж у поле. На значній частині території ця різниця становить 5-5- 12 сантиметрів , а в районах із сильними вітрами вона може досягти 10- 20 сантиметрів . Різниця у висотах сніжного покриву на захищених і відкритих місцях тим більше, чим вище сніжний покрив

З першої й другої декад квітня, а на півночі й у високогірних районах із третьої декади висоти сніжного покриву починають зменшуватися, з’являються денні відлиги, часом випадають опади в змішаному виді. Сніг починає ущільнюватися, підтавати, випаровуватися

Руйнування стійкого сніжного покриву відбувається в більше стислий термін, чим його утворення, але може досягати 25-30 днів. Період руйнування стійкого сніжного покриву на розглянутій території сильно розтягнуть. У долині середнього плину Лени руйнування сніжного покриву починається до кінця третьої декади квітня, а на островах і узбережжях морів Лаптєвих і Східно^-Сибірського, лише в другій декаді червня. У гірських районах схід сніжного покриву так само, як і руйнування стійкого сніжного покриву обумовлюється висотою над рівнем моря, експозицією схилів і іншими факторами

Число днів зі сніжним покривом на території коливається в більших межах від 200-210 на півдні Якутії до 250 у тундровій зоні. На островах і узбережжі воно становить біля 260-280 днів

Однієї з характеристик сніжного покриву є його щільність, що у різних районах Якутії міняється незначно. На островах і берегах морів вона становить 0, 26-0,31 г/см 3 , у тундровій зоні 0, 20-0,25 г/см 3 , у районі Верхоянська, на Нерском плоскогір’я, Оймяконском нагір’я й у басейні середнього плину Лени - 0, 16-0,18 г/см 3 , на південно-заході території 0, 18-0,22 г/см 3 , на Алданском нагір’я - 0, 20-0,23г/см 3 .

Запас води в сніжному покриві представляє великий практичний інтерес для народного господарства, тому що в сукупності зі ступенем інтенсивності танення сніжного покриву визначає стік води у водойми, величину весняного повіддя, запас вологи в ґрунті й т.д.

На більшій частині території максимальний запас води в сніжному покриві 50- 100 міліметрів .

Найвищих своїх значень запас води в сніжному покриві, як і максимальні снегозапаси, досягає до моменту сніготанення. Режим хмарності формується під впливом циркуляційних процесів, що визначають переважний напрямок повітряних мас і їхній вологовміст, а також під впливом впливу поверхні, що підстилає

Характер хмарності і її кількість у теплу й холодну пору року значно розрізняються,

Повторюваність похмурого стану неба по загальній хмарності взимку в просторі міняється в межах 40-70%.

У теплий період року число ясних днів сильно зменшується в порівнянні із зимовим. Завдяки високій температурі повітря, більше високому вологовмісту його, розвитку процесів випару, конвекції й умовам циркуляції спостерігається також найменше протягом року число ясних днів по нижній хмарності. Незважаючи на це, все-таки ясних днів із хмарами нижнього ярусу буває в 6-7 разів більше, ніж із хмарами середнього й верхнього ярусів. Помітну повторюваність (близько 5%) мають і низькі розірвані хмари поганої погоди, відсутні в холодний період

Розподіл хмарності в просторі в літній період нерівномірно, що обумовлюється циркуляційними умовами й складними формами рельєфу, а також величезною територією Якутії

На утворення й розподіл нижньої хмарності більшою мірою, чим на розподіл загальної хмарності, впливають пристрій поверхні, що підстилає, і наявність морів на півночі

Зима в Якутії відрізняється майже повною відсутністю нижньої хмарності як у ранкові, так і у вечірні годинники. На більшій частині території Якутії в період із грудня по березень похмурі дні із хмарами нижнього ярусу майже повністю відсутні, а ймовірність ясного неба становить 95-98%. На островах і морському узбережжі ймовірність ясного неба знижується до 85-80%. Кількість нижньої хмарності тут найбільше й коливається в межах 12-15%, на іншій частині території Якутії воно досягає 1-5%.

У теплий період розподіл нижньої хмарності на островах і морських берегах коливається в межах 50-65%, у зоні тундри - 40-50%, на іншій території - у межах 20-40%.

Число ясних і похмурих днів істотно доповнюють відомості про хмарність, тому що воно дає можливість судити якоюсь мірою про стійкість протягом доби того або іншого стану неба

На території Якутії річне число похмурих днів по загальній хмарності коливається в межах 120-180 днів. Найменше число похмурих днів ( 120-130) відзначається на Центральноякутской рівнині й у районі Верхоянська, найбільше ( 160-180) на островах і узбережжях північних морів. У тундровій і лісотундровій зонах, а також на півдні Якутії число похмурих днів коливається в межах 150-160 днів, на іншій частині території республіки - у межах 130-150 днів

Річний хід числа ясних днів протилежний річному ходу числа похмурих днів. Найбільше число ясних днів відзначається в зимові місяці ( лютий-березень). Найменше число ясних днів відзначається майже по всій території в травні й жовтні, у деяких районах - виюле-августе.

Число ясних і похмурих днів по нижній хмарності має до деякої міри відповідність розподілу числа днів загальної хмарності по території,

Більша довжина території Якутії з півночі на південь і наявність потужних гірських систем обумовлює велику розмаїтість тривалості сонячного сяйва. Найменше число годин сонячного сяйва за рік ( 1000-1300 година.) спостерігається на північних островах і морському узбережжі. У грудні число годин сонячного сяйва коливається в широких межах. Північніше полярного кола в цю пору року більшу територію займає область полярної ночі. Південною границею цієї області є астрономічна границя сонячного сяйва, північніше якої сонце в даний місяць не з’являється. До півдня від астрономічної границі виділяється вузька зона, де сонячне сяйво можливо лише в рідких випадках, У грудні число днів без сонця коливається від 31 на широті, близької до полярного кола, до 9-8 на крайньому півдні республіки

У липні на більшій частині території Якутії число днів без сонця незначно й змінюється в межах 4-2 днів, лише на крайній півночі воно досягає 8-7 днів. У районі Оймякона, а також у центральних районах число днів без сонця не перевищує 2.

Тривале сонячне сяйво в період вегетації має велике значення для сільськогосподарського виробництва республіки

Розподіл туманів на території Якутії має складний характер і перебуває в тісному зв’язку з розподілом атмосферного тиску, вітру, температури повітря, а також з іншими фізико-географічними умовами. Поряд із зазначеними факторами на режим туманів у зимовий сезон дуже впливають ясне небо, слабкі вітри, потужні приземні інверсії, а також ступінь зволоження повітря

Pages: 1 2 3

Збережи - » Річні амплітуди температури повітря в Якутії . З'явився готовий твір.