Тривалість безморозного періоду, завдяки складності рельєфу й розташуванню території Якутії в різних фізико-географічних зонах, дуже різноманітна. Найбільша тривалість (95 днів) спостерігається в долині середнього плину ріки Лена. У тундрі безморозний період ледь досягає двох місяців, в окремі роки заморозки можуть спостерігатися протягом усього літа з перервами менш 30 днів. На островах безморозний період відсутні взагалі. У гірських районах тривалість безморозного періоду досить різна. Для літнього сезону характерні часті вторгнення холодних мас повітря з півночі з малим змістом водяної пари й великою прозорістю. При таких вторгненнях у сполученні з умовами, сприятливими для застою холодного повітря, при ясній погоді в окремі роки майже по всій території республіки можливі місцями заморозки протягом літа, в особливо в гірські районах

Вологість повітря є одним з елементів режиму зволоження, що має велике практичне значення для багатьох галузей економіки й у першу чергу для сільського господарства. З вологістю повітря найтіснішим образом зв’язані процеси випару, утворення туманів і хмар, випадання опадів, осадження роси, інею й т.д.

Водяной пар є нестійкою складовою частиною атмосфери: зміст його сильно міняється залежно від фізико-географічних умов місцевості, пори року й циркуляційних процесів атмосфери, температури повітря, стану ґрунту й т.д.

Вологість повітря характеризується наступними основними величинами: пружністю водяної пари (парціальним тиском), відносною вологістю й недоліком насичення (дефіцитом насичення).

Парціальний тиск водяної пари в часі змінюється як і температура, найменших значень досягає в зимовий час (у січні), найбільших - у літній сезон (у липні).

Добовий хід парціального тиску взимку виражений слабко й аналогічний добовому ходу температури повітря. У теплий час у період найбільшого розвитку турбулентності, парціальний тиск протягом доби має два мінімуми (перед сходом сонця й удень) і два максимуми (ранком в 8-9 годин і ввечері, перед заходом сонця).

Відносна вологість повітря в просторі міняється в широких межах. Найбільший інтерес представляє відносна вологість в 13 годин, коли її значення близько до мінімуму, тому що вона певною мірою може характеризувати випар, що буває найбільш інтенсивним у денний час. На всій території Якутії, за винятком островів і прибережних районів морів Лаптєвих і Східно^-Сибірського, найбільш висока відносна вологість повітря спостерігається взимку, найменша - на початку літа

Число днів з відносною вологістю повітря, рівної 30% і нижче, на території Республіки коливається в більших межах: від 1-2 днів у тундровій зоні, до 30-40 днів у центральних районах, у південно-західній частині республіки - трохи менше ( 20-30 днів). Велика кількість днів з відносною вологістю 30% і нижче спостерігається в районі Верхоянська (23 дня) і особливо в улоговинах Оймяконского нагір’я й Нерского плоскогір’я (близько 30 днів). У гірських районах розподіл числа днів з відносною вологістю 30% і нижче більше складне, що пов’язане з різноманітними формами рельєфу, різними висотами над рівнем мирячи й іншими факторами

Дефіцит насичення повітря водяною парою в зимовий сезон відповідно до високої відносної вологості й низьких температур є мінімальним. У липні дефіцит насичення досягає максимуму

Опади є одним з показників режиму зволоження. На території Якутії кількість опадів, що випадають, і їхній розподіл як у часі, так і в просторі коштує в тісному зв’язку з географічним положенням і атмосферними процесами

Завдяки різко вираженому антициклональному режиму погоди в холодний період зима на більшій частині території Якутії суха й малосніжна, Як улітку, так і взимку найбільш інтенсивна циклонічна діяльність характерна для західної й південної частин території. Під впливом гірських хребтів, плоскогір’їв, западин (улоговин) і низменностей відбувається перерозподіл опадів по території. Кількість опадів збільшується на навітряних схилах і зменшується на подветренних. Помітне зменшення опадів відбувається на островах і узбережжях морів

В окремі роки кількість опадів, що випадають, може сильно відрізнятися від середніх багаторічних значень

Спостережувана плямистість у розподілі опадів на території Якутії зв’язана зі складним пристроєм поверхні. Як правило, на піднесених місцях опади збільшуються, а в знижених місцях зменшуються, Вплив навітряних схилів поширюється й на прилягаючу рівнину, тому збільшення опадів іноді починається ще до підйому місцевості. З подветренной сторони височин і гірських хребтів спостерігається, навпаки, зменшення кількості опадів, що випадають, - виникає так звана <дощова тінь>. У районах великих водойм і річкових долин, на плоских морських берегах кількість опадів також зменшується

Річний хід повсюдно характеризується різко вираженим літнім максимумом опадів і сухий узимку. З річної кількості опадів, що випадають, на холодний період ( листопад-березень) доводиться приблизно 20-25%, а на теплий ( квітень-жовтень) 75-80% річної суми. У холодний період кількість опадів на більшій частині території коливається в межах 25- 60 міліметрів і тільки на південно-заході Якутії 65- 110 міліметрів , а також на схилах Олекмо-Чарского й Алданского нагір’їв, на західних і південних схилах Верхоянського й північно-східних схилів Момского хребтів і на навітряних схилах хребтів Сунтар-Хаята, Черского, на півдні Колимской низовини і Юкагирського плоскогір’я

У теплий період опади на території Якутії розподіляються від 120- 150 міліметрів на островах і узбережжі морів, а також у районах Верхоянська й Колимской низовини, до 160- 250 міліметрів на знижених рівнинних місцях, у тому числі й у центральних районах Якутії, до 400- 600 міліметрів у районах Олекмо-Чарского й Алданского нагір’їв, на західних і південних схилах Верхоянського хребта й на навітряних схилах хребтів Сунтар-Хаята, Момского, Черского й інших

Мінімум опадів спостерігається на більшій частині території в лютому-березні, на Оймяконском нагір’я, Нерском плоскогір’я й у районі

Верхоянська - у березні - квітні, на островах і морських берегах - у січні - березні. Максимум опадів доводиться на липень - серпень. Крім того, у південно-західній частині Якутії й у долині Лени (до півночі від злиттів з Алданом) у жовтні намечается другий максимум, що у порівнянні з літнім незначний

В окремі роки, як мінімум, так і максимум опадів можуть бути зрушені на інші місяці. За спостереженнями за 75 років у Якутську максимум опадів доводиться: на червень - 21%, на липень - 44%, на серпень - 29%.

У місяці максимуму опадів ( липень-серпень) їхня кількість становить 25- 30 міліметрів на островах і узбережжі, 30- 50 міліметрів на знижених рівнинних місцях, 50- 60 міліметрів у західній частині Якутії й близько 80- 120 міліметрів на Алданском нагір’я й на навітряних схилах хребтів Верхоянського, Сунтар-Хаята, Черского, Момского й ін. У місяці мінімуму переважає кількість опадів 4-4- 10 міліметрів , що більш-менш рівномірно розподіляється по території республіки. Мала кількість опадів, що випадають, і їх відносно рівномірний розподіл пов’язане з антициклональним режимом погоди в це час

Мінливість місячних сум опадів рік у рік досить велика, особливо в теплий період. В окремі роки місячна кількість опадів, що випадають, залежно від умов атмосферної циркуляції, може значно відхилятися від багаторічного середнього значення. Зміна річної кількості опадів трохи менше, ніж місячних сум

Середня тривалість випадання опадів у день по території Якутії міняється порівняно мало. Найбільша тривалість спостерігається в північно-західній частині території, у долині нижнього плину Лени й на Алданском нагір’я

Опади влітку, незважаючи на те, що в цей час випадає їхня максимальна кількість, менш тривалі, чим у холодний період, що обумовлено перевагою опадів зливового типу. В осінньо-зимовий період спостерігаються переважно тривалі опади обложного характеру. Максимальна безперервна тривалість опадів по території Якутії міняється в досить більших межах: у холодний період - 40-170 година, у літній 20-80 годину

Pages: 1 2 3

Збережи - » Річні амплітуди температури повітря в Якутії . З'явився готовий твір.