Всі твори Короленко піднімають сложней-шие питання щастя людини, змісту його життя й рас-кажуть про всі випробування, що випадають на його частку. Читачі ще в раннім дитинстві знайомляться з по-звісткою Короленко «Діти підземелля». Це дуже корот-яке, але емоційно насичене оповідання ста-кручений all soch © 2005 перед читачем сложнейшие питання взаимопо-моці, жалю, щирого бажання допомогти друго-му. Простий народ представлений у повісті у вигляді нище-го, обірваного бурлаки, хлопчика й малюсінької девоч-ки. Бурлаки відділені від добропорядних громадян величезною прірвою, вони безправні й беззахисні. Ніхто із благополучним, обласканим життям громадян не соизволил простягнути їм руку допомоги. Ніхто, крім дитини, сина судді. Здавалося б, між сином судді й жебраками нічого не може бути загального

Але дитяча душу виявляється набагато чистіше, шляхетніше й добріше, ніж душі, що озлобилися, дорослих. Образ простого народу в повісті «Діти підземелля» викликає жаль і смуток. Доля бідної дівчинки, у якої «відняв» життєву силу сірий камінь, не може залишити байдужої. І виникає надія, що хлопчик, син судді, назавжди збереже у своєму серці любов і жаль до ближнього, незважаючи на соци-альную приналежність нужденні в його допомозі людини

Образ народу яскраво намальований письменником у його очер-ке «Парадокс». Як вигадливо й незрозуміло часом скла-дывается людська доля! Когось вона обдаровує царськими милостями, а когось позбавляє всього. Мальчиш-Ки зіштовхуються з людиною, у якого від народження Пет обох рук. Долю його ніяк не можна назвати счастли-виття, це зрозуміло.

Але діти з подивом зауважують, як сильна в каліці спрага життя, з якою завзятістю він уживає будь-які дії, здатні полегшити йому існування, принести гроші для нього й для його близьких. Сила духу цієї людини не може не заста-вити дітей задуматися. Зовсім не випадково автор показує зустріч дітей з людиною настільки важкої долі. Дитяче сприйняття відрізняється від сприйняття дорослої людини

Тільки діти здатні відчувати цей дивний, противоречи-вый і найчастіше дуже несправедливий мир особливо гостро. У міру дорослішання людина втрачає цю здивуй-тельную особливість. Образ безрукої людини, при-кованого до інвалідної коляски, тісно пов’язаний з обра-замі простих людей, з їхньою силою духу, що проявляється навіть у найважчих ситуаціях

Оповідання «Дивовижна» - смутна історія про коротке життя й нещасливу долю нікому не відомої де-вушки. Вся провина її була в тім, що вона бажала посвя-тить своє життя боротьбі за народне щастя, за що й потрапила на каторгу. Образ її викликає симпатію й з-чувствие.

Дівчину стає по-людськи жаль, але разом з тим приходить усвідомлення, що за свою корот-кую життя вона встигла набагато більше, ніж багато хто дру-гие, все життя беспокоящиеся тільки про свій особистий комфорт. «Політична засланка» нічого не боїться, хоча вона зовсім беззахисна перед навколишнім її ворожим миром. Але вона готова до останньої краплі крові боротися. Вона горда, самолюбна, уперта

Але разом з тим вона зовсім дитина, відірвана від при-вычной життя, позбавлений простого людського сча-стья. Дівчина вмирає, залишивши про себе довгу пам’ять, незважаючи на те що життя її була зовсім короткої