ПЛАН:

1. ВВЕДЕННЯ

2. РЕЖИМ СНУ

3. ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ

4. РОЗПОРЯДОК ДНЯ

5. ЗАГАРТОВУВАННЯ

6. РЕЖИМ ХАРЧУВАННЯ

ВВЕДЕННЯ

Здоров’я - безцінне надбання не тільки кожної людини, але й усього суспільства. При зустрічах, розставаннях із близькими й дорогими людьми ми бажаємо їм доброго й міцного здоров’я, тому що це - основна умова й застава повноцінного й щасливого життя. Здоров’я допомагає нам виконувати наші плани, успішно вирішувати основні життєві завдання, переборювати труднощі, а якщо прийде, то й значні перевантаження. Добре здоров’я, зберіга_ розумно й зміцнюва_ самою людиною, забезпечує йому довге й активне життя.

Наукові дані свідчать про те, що в більшості людей при дотриманні ними гігієнічних правил їсти можливість жити до 100 років і більше.

На жаль, багато з людей не дотримують самою найпростішою, обґрунтованою наукою норм здорового способу життя. Одні стають жертвами малорухомості (гіподинамії) , що викликає передчасне старіння, інші излишествуют у їжі з майже неминучим у цих випадках розвитком ожиріння, ськлерозу посудин, а в деяких - цукрового діабету, треті не вміють відпочивати, відволікатися від виробничих і побутових турбот, вічно неспокійні, нервові, страждають безсонням що в остаточному підсумку приводить до численних захворювань внутрішніх органів. Деякі люди, піддаючись пагубній звичці до паління й алкоголю, активно укорочують своє життя.

РЕЖИМ ПРАЦІ Й ВІДПОЧИНКУ Праця - щирий стрижень і основа режиму здорового життя людини. Існує неправильна думка про шкідливу дію праці зухвалому нібито "зношування" організму, надмірна витрата сил і ресурсів, передчасне старіння. Праця як фізичний, так і розумовий не тільки не шкідлива, але, навпроти, систематичний, посильний, і добре організований трудовий процес надзвичайно благотворно впливає на нервову систему, серце й посудини, кістково-м’язовий апарат - на весь організм людини. Постійне тренування в процесі праці зміцнюють наше тіло. Довго живе той, хто багато й добре працює протягом всього. життя навпроти, неробство приводить до млявості муськулатури, порушенню обміну речовин, ожирінню й передчасному постарінню.

У випадках, що спостерігаються, перенапруги й перевтоми людини винний не сама праця, а неправильний режим праці. Потрібно правильно й уміло розподіляти сили під час виконання роботи як фізичної, так і розумової. Рівномірна, ритмічна робота продуктивніше й корисніше для здоров’я працюючих, чим зміна періодів простою періодами напруженої, спішної роботи. Цікава й улюблена робота виконується легко, без напруги, не викликає утоми й стомлення. Важливий правильний вибір професії відповідно до індивідуальних здатностей і схильностями людини.

Для працівника важлива зручна робоча форма, він повинен бути добре проінструктований з питань техніки безпеки. Безпосередньо до роботи важливо організувати своє робоче місце: забрати все зайве, найбільше раціонально розташувати всі інструменти й т. п. Висвітлення робочого місця повинне бути достатнім і рівномірним. Переважніше локальне джерело світла, наприклад, настільна лампа.

Виконання роботи краще починати із самого ськладного. Це тренує й зміцнює волю. Не дозволяє відкладати важкі справи з ранку на вечір, з вечора на ранок, із сьогодні на завтра й взагалі в довгий ящик.

Необхідною умовою збереження здоров’я в процесі праці є чергування роботи й відпочинку. Відпочинок після роботи зовсім не означає стану повного спокою. Лише при дуже великому стомленні може йти мова про пасивний відпочинок. Бажано, щоб характер відпочинку був протилежний характеру роботи людини ("контрастний" принцип побудови відпочинку) . Людям фізичної праці необхідний відпочинок, не пов’язаний з додатковими фізичними навантаженнями, а працівникам розумової праці необхідна в годинники дозвілля певна фізична робота. Таке чергування фізичних і розумових навантажень корисно для здоров’я. Людина, багато часу провідний у приміщенні, повинен хоча б частина часу відпочинку проводити на свіжому повітрі. Міським жителям бажано відпочивати поза приміщеннями - на прогулянках по місту й за містом, у парках, на стадіонах, у турпоходах на екськурсіях, за роботою на садових ділянках і т. п.

РЕЖИМ СНУ Для збереження нормальної діяльності нервової системи й усього організму велике значення має повноцінний сон. Великий російський фізіолог И. П. Павлов указував, що сон - це свого роду гальмування, що охороняє нервову систему від надмірної напруги й стомлення. Сон повинен бути досить тривалим і глибоким. Якщо людина мало спить, то він встає ранком роздратованим, розбитим, а іноді з головним болем.

Визначити час, необхідне для сну, усім без винятку людям не можна. Потреба в сні в різних людей неоднакова. У середньому ця норма становить близько 8 годин. На жаль, деякі люди розглядають сон як резерв, з якого можна запозичити час для виконання тих або інших справ. Систематичне недосипання приводить до порушення нервової діяльності, зниженню працездатності, підвищеної стомлюваності, дратівливості.

Щоб створити умови для нормального, міцного й спокійного сну необхідно за 1-1,5ч. до сну припинити напружену розумову роботу. Вечеряти треба не пізніше, ніж за 2-2,5ч. До сну. Це важливо для повноцінного переварювання їжі. Спати треба в добре провітреному приміщенні, непогано привчити себе спати при відкритій кватирці, а в теплу пору року з відкритим вікном. У приміщенні потрібно виключити світло й установити тишу. Нічна білизна повинне бути вільним, що не утрудняє кровообіг. не можна спати у верхньому одязі. не рекомендується закриватися ковдрою з головою, спати долілиць особою: це перешкоджає нормальному подиху. Бажано лягати спати в те саме час - це сприяє швидкому засипанню.

Зневага цими найпростішими правилами гігієни сну викликає негативні явища. Сон стає неглибоким і неспокійним, внаслідок чого, як правило, згодом розвивається безсоння, ті або інші розлади в діяльності нервової системи ФІЗИЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ Для працівників розумової праці систематичне заняття фізкультурою й спортом здобуває виняткове значення. Відомо, що навіть у здорової й нестарої людини, якщо він не тренований, веде «сидячий» спосіб життя й не займається фізкультурою, при самих невеликих фізичних навантаженнях частішає подих, з’являється серцебиття. Навпроти, тренований людина легко справляється зі значними фізичними навантаженнями. Сила й працездатність серцевого м’яза, головного двигуна кровообігу, перебуває в прямої залежності від сили й розвитку всієї муськулатури. Тому фізичне тренування, розвиваючи муськулатуру тіла, у той же час зміцнюють серцевий м’яз. У людей з нерозвиненою муськулатурою м’яз серця слабка, що виявляється при будь-якій фізичній роботі.

Фізкультура й спорт досить корисні й особам фізичної праці, тому що їхня робота нерідко пов’язана з навантаженням якої-небудь окремої групи м’язів, а не всієї муськулатури в цілому. Фізичне тренування зміцнює й розвиває кістякову муськулатуру, серцевий м’яз, посудини, дихальну систему й багато інших органів, що значно полегшує роботу апарата кровообігу, благотворно впливає на нервову систему.

Щоденна ранкова гімнастика - обов’язковий мінімум фізичного тренування. Вона повинна стати для всіх такою ж звичкою, як умивання по ранках.

Фізичні вправи треба виконувати в добре провітреному приміщенні або на свіжому повітрі. Для людей, ведучих,, сидячий,, спосіб життя, особливо важливі фізичні вправи на повітрі (ходьба, прогулянка) . Корисно відправлятися по ранках на роботу пішки й гуляти ввечері після роботи. Систематична ходьба благотворно впливає на людину, поліпшує самопочуття, підвищує працездатність.

Ходьба є сложнокоординированним руховим актом, керованим нервовою системою, вона здійснюється при участі практично всього м’язового апарата нашого тіла. Її як навантаження можна точно дозувати й поступово, планомірно нарощувати по темпі й обсягу При відсутності інших фізичних навантажень щоденна мінімальна норма навантаження тільки ходьбою для молодого чоловіка становить 15 км., менше навантаження пов’язана з розвитком гіподинамії.

Таким чином, щоденне перебування на свіжому повітрі протягом 1-1,5 години є одним з важливих компонентів здорового способу життя. При роботі в закритому приміщенні особливо важлива прогулянка у вечірній час, перед сном. Така прогулянка як частина необхідного денного тренування корисна всім. Вона знімає напругу трудового дня, заспокоює збуджені нервові центри, регулює подих. Прогулянки краще виконувати за принципом кроссовой ходьби: 0,5 -1 км прогулянковим повільним кроком, потім стільки ж - швидким спортивним кроком і т. д.

РОЗПОРЯДОК ДНЯ Особливе місце в режимі здорового життя належить розпорядку дня, певному ритму життя й діяльності людини. Режим кожної людини повинен передбачати певний час для роботи, відпочинку, прийому їжі, сну.

Pages: 1 2

Збережи - » Формування здорового способу життя . З'явився готовий твір.