Передмова.

XIX століття - вік дослідження внутрішніх частин континентів. Особливо прославилися експедиції великих російських мандрівників Семенова Тян-Шанського, Пржевальськ і багатьох інших, що відкрили миру гірські й пустельні райони Центральної Азії. За результатами досліджень цих експедицій публікувалися багатотомні видання з докладним описом різних країн. Щоденниками мандрівників зачитувалися в будинках інтелігенції й великосвітських салонів. В XIX столітті Земля стає усе більше й більше обжитою й вивченою планетою.

Петро Семенов Тян-Шанський (1827-1914) У середині XIX сторіччя мало що було відомо про гірський масив, що йменувався Внутрішньою Азією. “Небесні гори” - Тянь-Шань - згадувалися лише в убогих китайських джерелах. 27 літній Петро Семенов був уже досить добре відомий у наукових колах. Він зробив велику подорож по Європейській Росії, ськладався секретарем Відділення фізичної географії Російського географічного суспільства, займався перекладом на російську мову твору німецького географа Карла Риттера “Землезнавство Азії” .

Європейські землепроходци давно будували плани подорожі на Тянь-Шань. Мріяв про цьому й великий Олександрі Гумбольдт. Бесіди з Гумбольдтом остаточно зміцнили рішення Петра Семенова направитися в “Небесні гори” .

Експедиція вимагала ретельної підготовки, і тільки наприкінці серпня 1858 року Семенов і його супутники добралися до форту Вірний (нині Алма-Ата) . Відправлятися в гори вже були пізно, і тому мандрівники вирішили зробити похід до берегів озера Іссик-Куль. На одному з перевалів перед ними розгорнулася велична панорама Центрального Тянь-Шаню. Безперервний ланцюг гірських піків немов виростав із синіх вод озера. Ніхто з європейців дотепер не бачив її. Завдяки Семенову точні обриси озера вперше були нанесені на географічну карту. Зима й весна пролетіли швидко. Семенов обробляв ботанічні й геологічні колекції, готувався до нової подорожі. Повернувшись на східний берег Іссик-Кулю, 21 червня 1857 р. з більшим загоном з 48 козаків і 12 місцевих жителів він відправився в незвіданий шлях по Тянь-Шаню.

Ця експедиція, мабуть, виявилася унікальної у всій історії географічних відкриттів. Вона тривала менш трьох місяців, але її результати прямо-таки вражають уяву.” Небесні гори” втратили ореол загадковості.

Уже на четвертий день походу мандрівники побачили Хан-Тенгрі. Довгий час ця вершина вважалася вищою крапкою Тянь-Шаню(6995 м) . Тільки в 1943 році топографи встановили, що вершина, що відстоїть на 20 км від Хан-Тенгрі, має висоту більшу(7439 м) . Її назвали піком Перемоги.

Його сучасники були вражені достатком відкриттів, які стали результатом експедиції.

Сухі статистичні дані говорять самі за себе. Обстежені 23 гірських перевалу, визначені висоти 50 вершин; зібрано 300 зразків гірських порід, колекції комах і молюськів, 1000 екземплярів рослин(багато хто з них були невідомі науці) . Докладно описані рослинні зони; цей опис дозволило намалювати настільки яськраву ботаніко-географічну картину, що згодом залишалося вносити в неї лише окремі штрихи й доповнення. Крім того, було отримано далі два поперечних геологічних розрізи Тянь-Шаню, що допомогло більше глибокому вивченню геології Середньої Азії.

І це ще далеко не все. Удалося визначити висоту снігової лінії Тянь-Шаню, установити існування льодовиків альпійського типу й, нарешті, спростувати подання Гумбольдта про Тянь-Шаньськом вулканізм.

Семенов розумів, що все побачене за літо 1857 р. цей тільки початок великих досліджень і знадобиться ще кілька експедицій, щоб всебічно вивчити” Небесні гори” .

Він не знав лише, їдучи в середині вересня того ж року з Вірного, що прощається з ними назавжди. Так зложилася його подальша доля, що йому вже ніколи не довелося більше любуватися величним Хан-Тенгрі.

Повернувшись у Петербург, Семенов представив у Географічне суспільство план нової експедиції на Тянь-Шань, що він мав намір зробити в 1860-1861 гг. Однак віце-голова суспільства Ф. П. Литці заявив йому, що для спорядження експедиції немає засобів і” навряд чи можливо буде одержати дозвіл на неї” . Досить зненацька для себе Семенов у лютому 1859 р. був призначений завідувачем справами Редакційних комісій з підготовки до селянської реформи.

Далі випадний перелік тих діянь, які здійснює Семенов. Він бере активну участь у підготовці до видання карти Європейської Росії й Кавказу. Редагує фундаментальний” Статистичний^-статистичний-географічно-статистичний словник і пише для нього найбільш важливі статті. Розробляє проект всеросійського перепису населення (вона відбулася в 1897 році) . По суті він стає засновником економічної географії Росії. Коли вдається викроїти час, він робить нетривалі екськурсії по різних куточках країни. Захоплюючись ентомологією, збирає колекцію жуків: до кінця його життя вона нараховувала 700 тис. екземплярів і була найбільшої у світі.

Майже піввіку Семенов очолював Російське географічне суспільство. Під його керівництвом воно стало справжнім” штабом” географічних досліджень, проведених російськими мандрівниками Кропоткиним, Потаниним, Пржевальськом, Обручевим і ін. Семенов розробляв маршрути й програми експедицій, домагався їхнього матеріального забезпечення. Він завершував свій життєвий шлях всесвітньо відомим ученим. Більше 60 академій і наукових установ Європи й Росії обрали його своїм членом і почесним членом. Його ім’я ввічнене в 11 географічних назвах в Азії, Північній Америці й на Шпицбергене, а одна з вершин Монгольського Алтаю має ім’я “Петро Петрович” .

Випадкове запалення легенів звело Семенова Тян-Шанського в могилу 26 лютого 1914 року у віці 87 років. Сучасники згадували, що дивна творча енергія, ясність розуму й феноменальна пам’ять не змінювали йому до самих останніх днів.

Із численних своїх нагород він найбільше пишався медаллю Карла Риттера, що присудило йому Берлінське географічне суспільство в 1900 році. Вона виготовлялася зі срібла. Єдиний раз медаль була викарбувана із золота - коли призначалася для Семенова Тян-Шанського…

Микола Пржевальськ ( 1839-1888) Удар долі був несподіваний і підступний: на самому початку чергової експедиції в Центральну Азію землепроходец Микола Пржевальськ, знемагаючи від спраги, напився води із природного струмка - і от тепер він, людина залізного здоров’я, умирав на руках у товаришів від черевного тифу на березі озера Іссик-Куль.

Він був у зеніті слави: 24 наукові установи Росії і Європи обрали його своїм почесним членом, географічні суспільства багатьох країн присудили йому свої вищі нагороди. Вручаючи йому золоту медаль, географи Великобританії зрівняли його подорожі з подорожами знаменитого Марко Поло.

За своє блукацьке життя він пройшов 35 тис. км, небагато “не дотягши” до довжини екватора.

І от він умирав…

Про мандрівки Пржевальськ мріяв з раннього років і завзято готувався до них. Але гримнула Кримська війна - він пішов рядовим в армію. А потім роки навчання в Академії Генерального штабу. Однак кар’єру військового аж ніяк не залучала його. Перебування в Академії ознаменувалося для Пржевальська лише ськладанням “Военно - статистичного огляду Приамурського краю” .

Проте, ця робота дозволила йому стати членом географічного суспільства.

На початку 1867 року Пржевальськ представив у Суспільство план великої й ризикованої експедиції в Центральну Азію. Однак зухвалість молодого офіцера здалася надмірної, і справа обмежилася відрядженням його в Уссурійський край з дозволом “проводити які завгодно вчені вишукування” . Але й це рішення Пржевальськ зустрів із захватом.

У цій першій своїй подорожі Пржевальськ ськлала найбільш повний опис Уссурійського краю й придбав коштовний експедиційний досвід. Тепер у нього повірили: для подорожі в Монголію й країну Тангутів - Північний Тибет, про що він мріяв, перешкод не виявилося.

За чотири роки експедиції(1870 - 1873 р.) удалося внести істотні виправлення в географічну карту.

В 1876 році він знову бере курс на Тибет. Першим з європейців Пржевальськ досягає таємничого озера Лобнор, відкриває невідомий раніше хребет Алтиндаг і визначає точну границю Тибетського нагір’я, установивши, що воно починається на 300 км північніше, ніж уважалося раніше. Але проникнути в глиб цієї майже не відомої європейцям країни йому цього разу не вдалося.

Pages: 1 2

Збережи - » Петро Семенов Тян-Шанський . З'явився готовий твір.