У русалочки знову з’являється шанс знайти те, від чого вона свідомо відреклася. Її любов і добрі справи дають їй право знайти безсмертну душу. “Пройде триста років, під час яких ми, дочки повітря, будемо посильно творити добро, і ми одержимо в нагороду безсмертну душу… Ти, бідна русалочка, всім серцем прагнула до того ж, що й ми, ти любила й страждала, піднімися ж разом з нам у позахмарний мир. Тепер ти сама можеш добрими справами заслужити собі безсмертну душу й знайти неї через триста років!” І цією темою Андерсен закінчує казку.

Древні міфологічні вірування, втративши владу над людською свідомістю, збереглися у фольклорі й художніх образах письменників різних країн. У своїй роботі ми звернулися тільки до одного такого образа й побачили, як складно й індивідуально складаються в письменника відносини з міфологією й міфологічним образом. Інтерпретуючи образ міфологічної русалки, перетворюючи його в русалочку-героиню своєї казки, Андерсен частково зберігає її міфологічні риси й можливості. Але разом з тим міфологічний образ під пером письменника здобуває людську сутність, людський характер, людську долю. Русалочка, за допомогою чаклунства відьми, перетворюється в людину, вона самозабутньо любить принца, ця любов виявляється нерозділеної й навіть трагичной, вона жертвує заради щастя принца своїм життям.

Відштовхуючись від язичеської міфології, Андерсен затверджує цінності й ідей християнства, затверджує силу людської любові як саму велику моральну силу в усьому світі, незалежно від того, реальний або фантастичний цей мир. І такі метаморфози в казках Андерсена відбуваються не тільки з однієї русалочкой. Будь-які міфологічні персонажі, будь те гноми, сніжна королева, крижана діва, здобувають під пером письменника індивідуальні характери й долі, стають схожими на людей, наділяються людськими мріями й бажаннями. Міфологічні казкові образи переосмислюються письменником, використаються їм для художнього перевтілення таких важливих для нього моральних ідей, як ідей гуманізму, щиросердечної чистоти й безкорисливої й відданої любові.

Pages: 1 2