Місячний камінь - величезний жовтий алмаз - з незапам’ятних часів прикрашав чоло бога Місяця в одному із храмів священного індійського міста Сомнаута. В XI в., рятуючи статую від завойовників-магометан, три браміни перевезли її в Бенарес. Саме там брамінам у сні з’явився бог Вишну, повелів їм охороняти Місячний камінь день і ніч довіку й напророкував нещастя тому сміливому, хто насмілиться заволодіти каменем, і всім його нащадкам, до яких камінь перейде після нього. Століття проходило за століттям, спадкоємці трьох брамінів не зводили очей скамня.

На початку XVIII в. монгольський імператор зрадив грабежу й руйнуванню храми шанувальників Брами. Місячний камінь був викрадений одним з воєначальників. Не будучи в силах повернути скарб, три жерці-хоронителі, переодягшись, стежили за ним. Воїн, що зробив святотатство, вигин. Місячний камінь переходив, приносячись із собою проклятье, від одного незаконного власника до іншого, спадкоємці трьох жерців продовжували стежити за каменем. Алмаз виявився у володінні серингапатамского султана, що вправив його в рукоять свого кинджала. Під час штурму англійськими військами Серингапатама в 1799 р. Джон Гернкастль, не зупинившись перед убивством, захоплює алмаз

Полковник Гернкастль повернувся в Англію з такою репутацією, що двері його рідних виявилися закриті перед ним. Нечестивий полковник не дорожив думкою суспільства, не намагався виправдуватися й вів життя відокремлену, порочну, таємничу. Місячний камінь Джон Гернкастль заповів своїй племінниці Рэчель Вериндер як подарунок до дня вісімнадцятиліття. Улітку 1848 р. алмаз привозить із Лондона в маєток Вериндеров Фрэнклин Блэк, кузен Рэчель, але ще до його приїзду біля будинку Вериндеров з’являються три індуси й хлопчик, які видають себе за бродячих фокусників. Насправді ж їх цікавить Місячний камінь. За порадою старого дворецького Габриэля Беттереджа Фрэнклин відвозить алмаз у найближчий банк Вфризинголле.

Час до дня народження Рэчель проходить без особливих подій, Молоді люди проводять багато часу разом, зокрема, розмальовуючи візерунками двері маленької вітальні Рэчель. У почутті Фрэнклина до Рэчель не доводиться сумніватися, її ж відношення до нього поки залишається невідомим. Можливо, їй більше по серцю інший її кузен, Годфри Эбльуайт. У день народження Рэчель Фрэнклин привозить із банку алмаз. Рэчель і вже, що приїхали гості, поза собою від захвату, лише мати дівчини, міледі Вериндер, проявляє деяку заклопотаність. Перед обідом Годфри пояснюється Рэчель у любові, але одержує відмову. За обідом Годфри похмурий, Фрэнклин весел, збуджений і говорить невлад, без злого наміру набудовуючи проти себе навколишніх. Один з гостей, фризинголльский доктор Канди, помітивши нервозність Фрэнклина й почувши, що він останнім часом страждає безсонням, радить йому полікуватися, але одержує гнівну одповідь. Здається, начебто алмаз, що Фрэнклин зумів прикріпити до плаття Рэчель на зразок брошки, навів псування на присутніх. Як тільки скінчився обід, почулися звуки індійського барабана й у ґанку з’явилися фокусники. Гості побажали подивитися фокуси й висипали на терасу, а з ними й Рэчель, так що індуси могли впевнитися в тім, що алмаз перебуває в її

Містер Мертуэт, відомий мандрівник по Індії, що теж була присутнім у числі гостей, без усяких сумнівів визначив, що ці люди лише переодягнені фокусниками, а насправді - браміни високої касти. У бесіді фрэнклина й містера Мертуэта з’ясовується, що подарунок - витончена спроба полковника Гернкастля заподіяти шкоду Рэчель, що власниця алмаза в небезпеці. Кінець святкового вечора проходить не краще, ніж обід, Годфри й Фрэнклин намагаються вразити один одного, а під кінець доктор Канди й Годфри Эбльуайт про щось таємниче домовляються. Потім доктор їде додому під заливним дощем, що раптово почався,

Ранком з’ясовується, що алмаз пропав. Фрэнклин, проти очікування відмінно виспавшийся, діяльно приступає до розшуків, але всі спроби виявити алмаз ні до чого не приводять, і парубок їде за поліцією. Пропажа коштовності зробила дивний вплив на Рэчель: мало того, що вона засмучена й нервує, у її відношенні до Фрэнклину з’явилася неприкрита злість і презирство, вона не бажає не розмовляти з ним, не бачитися

У будинку Вериндеров з’являється інспектор Сигрэв. Він обшукує будинок і досить грубо допитує слуг, потім, не домігшись результатів, їде, щоб взяти участь у допиті затриманих по підозрі в крадіжці алмаза трьох індусів. З Лондона прибуває відомий детектив Кафф. Здається, він цікавиться всім, крім пошуків украденого каменю. Зокрема, він небайдужий до троянд. Але от детектив зауважує цятку розмазаної фарби на двері маленької вітальні Рэчель, і це визначає напрямок пошуків: на чиїм одязі виявиться фарба, той, отже, і взяв алмаз. У ході розслідування з’ясовується, що служниця Розанна Спирман, що надійшла в служіння міледі з виправного будинку, останнім часом поводиться дивно.

Напередодні Розанну зустріли на дорозі у Фризинголл, а товарки Розанни свідчать, що всю ніч у неї горів вогонь, але на стукіт у двері вона не відповідала. Крім того, Розанна, сумирно закохана у фрэнклина Блэка, насмілилася заговорити з ним у незвичайно фамільярній манері й, здавалося, готова була щось розповісти йому. Кафф, допитавши по черзі слуг, починає стежити за Розанной Спирман. Виявившись разом із дворецьким Беттереджем у будинку друзів Розанни й мистецьки ведучи розмову, Кафф догадується, що дівчина щось сховала в Хитких пісках - дивному й страшному місці неподалік від садиби Вериндеров. У Хитких пісках, як у трясовині, зникає будь-яка річ і цілком може загинути людина. Саме це місце стає заспокоєнням бідної підозрюваної служниці, що до того ж мала можливість переконатися в цілковитій байдужості до неї й до її долі фрэнклина Блэка.

Міледі Вериндер, стурбована станом дочки, відвозить її до родичів у фризинголл, Фрэнклин, втратившись розташування Рэчель, їде спочатку в Лондон, потім подорожувати по світлу, а детектив Кафф підозрює, що алмаз був украдений Розанной за бажанням самої Рэчель, і вважає, що швидко справу про Місячний камінь випливе знову. На інший день після від’їзду Фрэнклина й хазяїв будинку Беттередж зустрічає Хромоножку Люси, подругу Розанни, що принесла лист покійної для Фрэнклина Блэка, але дівчина не погоджується віддати лист інакше як адресатові у власні руки

Міледі Вериндер з дочкою живуть Влондоне.

Доктори наказали Рэчель розваги, і вона намагається випливати їхнім рекомендаціям. Годфри Эбльуайт у думці світла - один з можливих викрадачів Місячного каменю. Рэчель різко протестує проти цього обвинувачення. Лагідність і відданість Годфри змінюють дівчину до того, щоб прийняти його речення, але отут від давнього серцевого захворювання вмирає її мати. Батько Годфри стає опікуном Рэчель, вона живе разом із сімейством Эбльуайтов у Брайтонові. Після візиту стряпчого Бреффа, уже багато років занимающегося справами сім’ї, і розмови з ним Рэчель розриває свої заручини, що Годфри приймає безмовно, але його батько влаштовує дівчині скандал, через якого вона залишає будинок опікуна й тимчасово поселяється в сімействі стряпчого

Одержавши звістку про смерті батька, вертається в Лондон Фрэнклин Блэк. Він намагається побачитися з Рэчель, але та завзято відмовляється зустрічатися з ним і приймати його листи. Фрэнклин їде в Йоркшир, де перебуває будинок Вериндеров, щоб ще раз спробувати розкрити таємницю зникнення Місячного каменю

Тут фрэнклину передають лист Розанни Спирман. Коротка записка містить вказівки, випливаючи яким Фрэнклин витягає з Хитких пісків заховану там у схованці нічну сорочку, забруднену фарбою. До найглибшого здивування, він виявляє на сорочці свою мітку! А, що перебувало разом із сорочкою в схованці передсмертний лист Розанни пояснює почуття, що змусили дівчину купити матерію, зшити сорочку й підмінити нею ту, що була вимазана фарбою. Із працею прийнявши неймовірну новину - те, що саме він взяв алмаз, - Фрэнклин вирішує довести розслідування до кінця. Йому вдається вмовити Рэчель розповісти про події тієї ночі. Виявляється, вона власними очами бачила, як він взяв алмаз і вийшов з маленької вітальні. Молоді люди розстаються в сумі - нерозкрита таємниця коштує між ними. Фрэнклин вирішує спробувати повторити обставини, що передували пропажі каменю, у надії простежити, куди він міг дітися

Pages: 1 2