Ще зовсім недавно сонечку було важко дістати до землі крізь волохаті, синій^-сині-сіро-сині, начебто брудні, вологі хмари. Ще зовсім недавно біліли двори сріблистим снігом. А сьогодні біліють своїм святковим одягом вишні, груші й зливи, начебто нареченої. А красені-каштани у відповідь на білосніжне-білий, такий чистий колір «дівчин», випустили свої свечечки-пірамідки із червоною облямівкою. І берізка цієї навесні майже не відстає від самих нових тенденцій моди: у неї в цьому сезоні плаття з жовто-зеленого бісеру, що нагадує різної довжини сережки, які кокетливо звисають або гойдаються, коли їх, начебто ненавмисно, зачіпає вітер-пустун. Черемшина знову буяє кольором і пахощами, що ні з якими іншими не поплутаєш. Напевно, те теперішні французькі парфуми, які весна привезла із самого Парижа. Лише старі дуби якось не зорієнтувалися, що цією весною одягти

Їм, дідусям, ще не зрозуміло, що вже прийшло сьогодення тепло, тому так довго й світять своїм кістяком у лісі. А яким килимом весна вистелила землю: на зеленому тлі - те жовті цяточки кульбаби, те сині проліски, те темно-фіолетова куряча сліпота. Всі навколо дихає свіжістю й молодістю весни