У шести поколіннях (моськовських князів XIII-XV вв.) один Димитрий Донськой далеко видаються вперед зі строго вирівняного ряду своїх попередників і спадкоємців. Молодість (умер 39 років), виняткові обставини, з 11 років посадившие його на бойового коня, чотирибічна боротьба із Твер’ю, Литвою, Рязанню й Ордою, що наповнила шумом і тривогами його 30-літнє князювання, і найбільше велике побоїще на Доні поклали на нього яськравий відблиськ Олександра Невського, і літопис із помітним підйомом духу говорить про нього, що він був «міцний і мужній і поглядом чудовий зело».

(З «Курсу російської історії» В. О. Ключевського)