Урок виразного читання за байкою Івана Крилова «Вовк і Ягня»

Методичний коментар. З творчості І. Крилова є досить багато як наукової, так і методичної літератури, і у вчителя навряд чи виникають труднощі у доборі матеріалу для роботи над цією темою. Але не треба забувати, що байка — це один з тих літературних жанрів, які дають найбільш вдалий матеріал для уроку виразного читання, чим і варто скористатися на підсумковому занятті з вивчення байки. Побудувати такий урок можна як на основі одного — програмного — твору, так і залучивши до читання кілька творів цього жанру. А тому ми пропонуємо дві розробки такого уроку: перша — виразне читання байки І.А. Крилова “Вовк і Ягня”, друга — виразне читання 5—6 найвідоміших творів байкаря (в оригіналі і в перекладах).

Варіант перший

Традиційна побудова уроку виразного читання на матеріалі байки — це читання в особах. Але таке читання не повинно перетворитися в елементарне відтворення тексту твору. Щоб урізноманітнити форми роботи на уроці, пропонуємо дотримуватися кількох порад.

Будуємо урок таким чином:

1. Інформація вчителя про особливості читання байок (теорія).

Слово вчителя. Виразне читання байок, це, скоріше, не виразне читання, а виразне розповідання. Як свідчать сучасники І. Крилова, він читав свої байки таким тоном, в такій простодушній і природній манері, що його читання можна було сприйняти за продовження житейської розмови.

Тобто в основі читання байки лежить принцип живої і природної оповіді, що включає в себе таке ж живе і природне відтворення реплік персонажів. При цьому слід пам’ятати, що жива мова багата відтінками, а тому читець має передати не тільки основний зміст байки, але й всю різноманітність її логічного й емоційного наповнення.

Авторський текст, що передує розвитку подій, читається оповідальноінформативним тоном, що підготовлює до сприйняття основних подій. Але не завжди всі слова автора треба читати “нейтральним” тоном. Наприклад, авторські коментарі до негативних вчинків героїв треба читати з іронією, ніби “присвоївши” авторський текст, подати його як “свою” розповідь про реальні події та їх учасників.

Особливої майстерності вимагає читання реплік. Дцже кожна дійова особа байки втілює в собі певний тип людей. Тут вже знадобиться розвинена уява читця про індивідуальні особливості характеру персонажа, манеру його поведінки, а також вміння міняти висоту голосу, його силу, темп. Але читцеві не варто надто захоплюватися “перевтіленням” у героїв байки — тварин, адже основне спрямування твору — це розкриття вад людей, яке автор здійснює через алегорію і елементи комізму.

Мораль байки промовляється повільніше, повчально, у вигляді розмірковування. Це або нагадування відомої істини, або порада мудрої людини, або іронічна критика якогось вчинку. Перед мораллю і після неї треба обов’язково зробити психологічні паузи, щоб привернути увагу слухачів до того висновку, який втілений автором у моралі.

Підготовка класу до виразного читання: виконання вправ на тренування довгого видиху, розвиток якостей голосу, відпрацювання дикції (вправи можна знайти у будьякому підручнику з виразного читання або у теоретичній статті “Уроки виразного читання: Методичні рекомендації до їх проведення” // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. — 2005. — № 10). Радимо для відпрацювання сили і висоти голосу підібрати приклади речень з байки, яка буде читатися (тихо і тоненько за Ягня, голосно і на низьких нотах за Вовка). Для відпрацювання дикції, крім традиційного вимовляння скоромовок, можна знайти в тексті байки 34 словосполучення, цікавих з точки зору вимови. Наприклад, повторити 5 разів у наростаючому темпі “насмілюсь вам сказать”, “у сильного безсилий винен завсігди”, “звідкіль таке нахабство в світі”, “мовчи, гоноровите” тощо, чітко артикулюючи кожен звук.

3.Наступним етапом у підготовці до виразного читання байки учнями буде прослуховування читання цього твору вчителем або майстром художнього читання (зі шкільної фонохрестоматії). Передбачається, що на урок виразного читання учні повинні знати байку напам’ять. Але вчителеві треба ще раз зосередити увагу школярів на найбільш складних моментах у читанні цього твору:

а)повчальне читання моралі на початку байки;

б)розповідна, невимушена інтонація до початку

діалогу героїв;

в)тоненький, тремтячий голос Ягняти і різкий, на

хабний голос Вовка;

г)повільне читання останнього рядка твору.

Примітка. Мовленнєва партитура тексту подається нижче. Але вчитель може обмежитись позначенням пауз та наголосів лише в тих місцях, де, на його думку, під час читання учнями можуть бути допущені помилки.

1.Вибір учнями ролі у читанні (за Ягня, за Вовка чи за автора), формування трійок читців.

2.Читання байки в особах (напам’ять). Допус кається читання байки з підручника, але незнання тексту погіршує якість виконання, не дозволяє читцеві відчути себе розкуто, а тому трійки читців треба формувати, враховуючи ступінь знання учнями тексту.

3. Ближче до кінця уроку колективно обираємо найкраще “Ягня”, найкращого “Вовка” і найкращого “автора”. Формуємо фінішну трійку. Пропонуємо читцям додати до свого виконання виразну міміку і жести — маємо елемент інсценування на уроці.

Варіант другий

Урок конкурс виразного читання

Якщо урок буде проводитись у вигляді конкурсу, до нього необхідно серйозно підготуватись як учителеві, так і учням. Ми радимо провести такий урок після вивчення у 6 класі теми “Байка у світовій літературі”. Учасникам конкурсу буде запропоновано виразно прочитати одну з байок І. Крилова. Читання творів одного жанру полегшить роботу журі, а також дасть змогу самим учасникам зіставляти своє читання з читанням однокласників.

Підготовка до конкурсу.

1.За кілька днів до уроку визначається склад учасників конкурсу (приблизно 10 осіб). Решта учнів класу можуть бути задіяні в інсценуванні (див. нижче), в основному журі, а також складати так зване глядацьке журі.

2.Кожен учасник вибирає для читання одну байку.

Допускається читання однієї і тієї ж байки двома (але не більше) учасниками. Або одна і та ж байка читається у перекладі і в оригіналі.

3.Вчитель повинен уважно прослідкувати за підготовкою учасників конкурсу до виступу: допомогти кожному з них зрозуміти головну думку байки, мораль, визначити підтекст твору, дібрати завдання та запитання до прочитаного.

4.Перед вивченням байки напам’ять читці повинні обов’язково зробити мовленнєву партитуру (вчитель перевіряє її і виправляє.неточності, бо не всім шестикласникам це буде під силу зробити самостійно).

5.Важливим моментом підготовки до конкурсу є підбір кандидатур у журі. Головна вимога — члени журі повинні бути компетентними в оцінці виразного читання. Кількісний склад журі — 35 осіб. Ними можуть бути вчителі гуманітарних предметів, старшокласники чи підготовлені до суддівства однокласники читців. У разі необхідності вчитель проводить інструктаж членів журі щодо критеріїв оцінювання виступів читців. Обумовлюється, за якою шкалою будуть виставлятись оцінки (напр., за 6бальною системою).

6.Більшу зацікавленість і читців, і слухачів викличе така форма оцінювання, коли кожному читцеві одразу після читання будуть публічно виставлятися оцінки. Для цього наперед готуються таблички для кожного члена журі з цифрами від 1 до 6.

7.Вчитель повинен простежити, щоб кожен учасник конкурсу до виступу перед слухачами зробив розминку голосового апарату і артикуляційну гімнастику. Ця робота може проводитись як індивідуально, так і колективно.

Тема уроку: виразне читання байки.

Мета уроку: виробляти в учнів навички виразного читання, вміння оцінювати читання художніх творів однокласниками, виховувати естетичні смаки.

Хід уроку

1. Вступне слово вчителя про роль виразного читання у вивченні художньої літератури, у розвитку естетичних смаків читців і слухачів.

Коротка інформація про байку як жанр і особливості її читання (див. у першому варіанті уроку).

1.Знайомство з учасниками конкурсу.

2.Представлення членів журі. Повідомлення головою журі критеріїв оцінювання виступів:

а)оцінка техніки мовлення (дихання, голос, дикція);

б)оцінка логіки читання (паузи і наголоси);

в)оцінка емоційності читання;

г)оцінка сценічності поведінки.

3.Прослуховування виступів читців. Після кожного виступу журі виставляє оцінки; помічник журі виводить середній бал (або підраховує загальну кількість балів) для кожного читця, що буде оголошуватись наприкінці конкурсу.

4.Журі виходить в іншу кімнату для обговорення виступів і розподілу місць. У цей час слухацькій аудиторії пропонується наперед підготовлене читання в особах однієї з байок з елементами інсценування.

5.Підбиття підсумків. (Дуже бажано, щоб членами журі був коротко прокоментований кожен виступ).

Визначення переможців у окремих номінаціях:

Pages: 1 2

Збережи - » Урок виразного читання за байкою Івана Крилова «Вовк і Ягня» . З'явився готовий твір.

Урок виразного читання за байкою Івана Крилова «Вовк і Ягня»





Шкільні предмети. Шкільна фізика. Уроки з англійської, французької, німецької мов.