Байрон є одним з найвідоміших представників романтичного плину в поезії XIX століття. Життя цієї незвичайної людини є як би дослівником до його творчості, віршам. Якщо знатний англієць, лорд, принц, зі збіднілої сім’ї, гине на чужині, утомившись від боротьби за щастя чужого народу, це вже щось так значить. Незважаючи на те, що Байрон уважається типовим представником романтичного напрямку в західноєвропейській літературі, його вірші помітно відрізняються, скажемо, від поезії його земляка Саути або француза Гюго

Романтичний герой Байрона не тікає від життєвих безладь, а вступає в боротьбу з ворожим миром. Так, поет вибирав собі героїв, які вступали в протиборство - один на один - із цілим миром. У вірші “Прометей” Байрон звертається до відомого міфологічного персонажа - титанові Прометею. Герой був вигнаний богами за непокору. Поет описує титана як борця за щастя людей: Морок отчужденья, непокорство, Лиху й злу протиборство, Коли, сильний одним собою, Всім чорним силам дасть він бій. Прометей одержав за свій великодушний учинок страшне покарання

Байрон захоплено зауважує, що Прометей виявив власну волю, знехтувавши вказівки богів, за що був приречений на борошна. Зевс-Громовержець у Байрона виступає як майже сліпа й розгнівана сила, здатна задушити все вільне й живе. Нехай Прометей покараний тяжкими мученнями, але людство не забуває про те, хто подарував людям вогонь, навчив ремесел і листу. По Байронові, кожна свідома людина повинен іти за прикладом, що ще в стародавності подала Прометей, “гордий дух” і непокора якого не зламало зло. Інша важлива риса поетичного світогляду Байрона - щира ненависть до тиранів copyright