НОВАТОРСТВО ГОГОЛЯ-ДРАМАТУРГА. У відповідь на зауваження Аксакова, що сучасне російське життя не дає матеріалу для комедії, Гоголь сказав, що це неправда, що комізм криється скрізь, що, живучи посередині нього, ми його не бачимо; але що. Схоже, що в цій фразі й полягає загальний зміст новаторства Гоголя в драматур-гии: основним завданням стає Даний текст призначений тільки для приватного використання 2005 перенос комізму повсякденного життя на сцену. Як сказав в одній зі своїх статей Григор’єв, як єдності задуму й виконання його головним героєм. У п’єсах Гоголя не герой керує сюжетом, а сюжет, що розвивається по логіці азартної гри, несе героя

Мети героя протистоїть кінцевий результат, наближення до мети виявляється видаленням від її ().Гоголь створює незвичайну для п’єси ситуацію: замість однієї особистої або домашньої інтриги зображується життя цілого міста, що значно розширює соціальний масштаб п’єси й дозволяє здійснити мета написання п’єси: . Місто гранично иерархичен, усередині нього сосредото-чено розвиток всієї комедії. Гоголь створює новаторську ситуацію, місто, що коли роздирається внутрішніми протиріччями, стає здатним до цільного життя, завдяки загальній кризі, загальному почуттю страху перед вищими силами. Гоголь охоплює всі сто-рона громадського життя керування, але без, в. У сказано: .

У його комедії при широкій системі посадових осіб виведений великий діапазон духовних властивостей: від добродушної наївності поштмейстера до ка-верзничества Суниці. Кожний персонаж стає свого роду символом. Але певна психологічна властивість співвідноситься з персонажем не як його головна риса, а скоріше як діапазон опре-ділених щиросердечних рухів (поштмейстер, як говорить сам Го-Голота, , але з не менш простодушним єхидством він при читанні листа Хлестакова триж-ды повторює: ). Всі почуття героїв переводяться зі штучного в сферу їх реального прояв-ления, але при всім при цьому людське життя береться письменником у всій її глибині. І коли Бобчинский говорить Хлестакову: .

Гоголь показує в цьому проханні прагнення, найвища мить його життя. У своїй п’єсі Гоголь намагається обмежити комічні эффек-ты. це комедія характерів. Ми сміємося, за словами Гоголя, не над персонажів, а. Комічне в п’єсі підпорядковано окресленню типів, виникає із прояву їх психологічних і соціальних властивостей. У Гоголь пише: . Тепер сильней зав’язує драму прагнення дістати вигідне місце, Отже, Гоголь відмовляється від традиційного постро-ения п’єси

Немирович-Данченко досить чітко виразив нові принципи побудови п’єси: же одна фраза: , і п’єса вже почата. Аналогічна й розв’язка. Гоголь знаходить сцени-ческое рух у несподіванках, які проявляються в самих характерах, у багатогранності людської душі, як би прийми-тивна вона не була. Зовнішні події п’єсу не рухаються

Відразу заду-ется загальна думка, ідея: страх, що і є основою дейст-вия. Це дозволяє Гоголю різко змінити наприкінці п’єси жанр: з розкриттям обману Хлестакова комедія переходить у трагедію>.Якщо в 1832 році Гоголь пише Погодину: , то в 1842 році Гоголь подає своїй п’єсі епіграф, явно розрахований на читача, що дало критикам привід говорити про загальну несценічність комедії. І, хоча комедія дійсно дуже важка для сценічного втілення, і сам Гоголь писав про незадоволеність її постановками, комедія все-таки була розрахована саме на глядача

Принцип дотримується, і крім: у зал реплік немає. Але Гоголь уперше в російської комедії малює не окремий острівець пороку, у який от-от може нахлинути чеснота, а частина єдиного цілого. У нього фактично немає обличе-нии, як у комедії класицизму, критичний початок п’єси в тім, що його модель міста можна розширити до загальноросійського мас-штаба. Широке життєве значення ситуації в тім, що вона могла виникнути майже скрізь. У цьому життєвість п’єси