У середині вірша цивільний ентузіазм ліричного героя рівняється з томлінням закоханого, а очікування волі з побаченням. Композиційно вірш можна розділити на 3 частині: про минуле, цивільні почуття ліричного героя в цей момент, заклик вірити в настання волі. Кульмінацією вірша є порівняння цивільних почуттів з любов’ю й заклик вітчизні присвятити «душі прекрасні пориви».

У фіналі та ж тема, що й на початку вірша - пробудження від сну, тільки зв’язана вона із цілим народом («Росія вспрянет від сну»), тобто одержує цивільне, соціальне звучання. Вірш написаний чотиристопним ямбом, рима перехресна. Для того, щоб передати думки й почуття ліричного героя автор використовує тему любовної лірики (побачення, томління, сподівання…) прості й розгорнуті, епітети (влада фатальна), крім того, Пушкін уживає ритмічні вигуки, інверсії, звертання.

Речення й віршовані рядки часто не збігаються - виникають ритмічні паузи, що затримують увагу слухача, читача. Інтонація вірша міняється від ліричної до патетичної